Кияни багаторазово переплачують за гарячу воду. «Київенерго» використовує зручний міф монополіста про  збитковість виробництва гарячої води влітку.

Насправді, гаряча вода в Києві влітку і подача теплоносія взимку, які “Київенерго” продає киянам – це не більше ніж побічний продукт виробництва електроенергії на ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та інших теплоелектроцентралях. Про це заявив юрист у сфері житлово-комунального господарства Володимир Блащук.

Як і в усього виробництва, у цього продукту є теж утилізація. Саме вартість утилізації цього побічного продукту, який неминуче виходить при виробництві електрики, споживач, сам того не відаючи, оплачує в тарифі на електроенергію, причому, не один раз.

Переплата тарифу на гарячу воду
«Це вже не подвійний тариф, а багаторазовий. І не просто багаторазова собівартість, а в усіх цих тарифах закладено і прибуток»,

Володимир Блащук акцентує увагу на наступному: «Майже всі ТЕЦ в Києві – це теплоенергоцентралі, вони одночасно виробляють і теплову – і електричну енергію. У цьому контексті важливо розібратися, що таке продукція, а що таке відходи, адже теплоенергоцентраль одночасно виробляє обидва продукти»,

Далі експерт пояснює : що на прикладі атомних електростанцій, коефіцієнт корисної дії яких 32-33% – якщо куплено палива для станції на 10 тис. грн, то це означає, що на 3 800 виробиться палива, а на 6 800 виробиться гарячої води. Але всі 10 тис. уже закладені в тарифі на електроенергію і оплачені споживачем. Далі величезну кількість гарячої води потрібно утилізувати – за утилізацію в тариф також додано додатково 50 коп. на кіловат. Тобто за цю гарячу воду – побічний продукт – споживач уже заплатив 2 рази.

Потім все це подається у вигляді гарячої води або опалення (послуги – в квартири киян) – і саме за це платять кияни.

Він підкреслює: «Але ж ця вода дісталася організації навіть не безкоштовно, їм уже заплатили за цю воду. І тепер цю ж воду, яка вже має від’ємну вартість, вони знову продають споживачам – знову за гроші. Але вже вважають цей побічний продукт як продукцію – цю ж гарячу воду».

Виходить, що той же, вже оплачений споживачем і використаний для виробництва електрики газ, вже вважається газом, використаним для нагріву води. І знову все по другому колу – тариф на утилізацію для споживача і т.д.

За його словами, чомусь всі мовчать про цей конкретний факт, що: «Це вже не подвійний тариф, а багаторазовий. І не просто багаторазова собівартість, а в усіх цих тарифах закладено і прибуток»,

Відома і позиція «Київенерго», яке наполягає, що не в усьому Києві гарячу воду виробляють як побічний продукт. Але різниці у тарифі наразі не існує. Хоча в такому випадку, тариф можна зробити середнім між водою, отриманою в результаті виробництва електроенергії і водою, яка спеціально нагрівається до потрібної температури. Але це ніяк не вийде майже 100 грн за куб», – вважає Блащук.

Оборудование: теплосчетчики в Киеве.