Lviv Invest Forum 2025: від «вітрини інвестицій» до вітрини безладу

Lviv Invest Forum 2025 у Emily Resort обіцяв стати подією року: понад тисяча учасників, півсотні спікерів, три дні інтенсивних панелей, пітчингів, нетворкінгу й навіть спеціальний Invest Expo. Слоган звучав оптимістично — «Інвестуй з розумом. Зростай разом із спільнотою». Але вже з перших хвилин стало зрозуміло: з розумом цього разу явно не склалося.
Реєстрація нагадувала радянський гастроном у «дефіцитний день»: черга до входу в Emily Event Hall 29 серпня з 08:00 тривала більше двох годин, і це при тому, що була анонсована швидка система з QR-кодами.

«Ми заплатили, щоб слухати спікерів, а замість цього годину витратили на те, щоб просто потрапити всередину», – в розпачі зазначив один з гостей форуму. Ті, хто зрештою потрапив всередину, зіткнулися з наступною проблемою — повним крахом тайм-менеджменту. Сесії починалися із затримкою, Q&A часто зривалися, а часті запізнення спікерів руйнували увесь подальший розклад. Наприклад, сесія «Кредо інвестора: у що вірить бізнес, що будує майбутнє України» мала розпочатися ще о десятій ранку, але стартувала тільки близько 10:15, що змусило багатьох учасників залишити зал ще до завершення — в них уже «накладалися» інші івенти.

«Можна було б інвестувати у секундомір — це було б найбільш вдалою інвестицією форуму», – іронізував один з учасників у перерві, що явно затягнулась. Та, мабуть, найбільшою антирекламою форуму стала технічна частина. Звук у головній залі зникав мінімум двічі під час ключових виступів, особливо під час панелі з представниками UkraineInvest. Онлайн-учасники повідомляли про перебої у трансляції: картинка підвисала, а записи обіцяли «надати пізніше». До речі, в мережі досі не викладено жодного фрагменту з виступів спікерів, ані організаторами, ані учасниками. Сам офіційний портал форуму чимось нагадує сайт-візитку, на якому тобі хочуть впарити черговий китайський чудо-девайс за 199 гривень або магічні ліки від геморою.

«Ми заплатили за прямий ефір, а отримали чорний екран і повідомлення про технічні проблеми. Це більше схоже на жарт, ніж на інвестиційний форум», – коментували все це технічне диво гості, що придбали онлайн-квитки.

Якщо ж говорити про контент, то очікування практичних кейсів виявилися марними: замість реальних історій та інсайтів багато панелей перетворювалися на рекламні презентації компаній. Тривалі маркетингові промови витісняли корисні обговорення, а аудиторія більшу частину часу відверто нудьгувала. Нетворкінг-зони, які мали стати «серцем можливостей», нагадували переповнений львівський трамвай №3 у вечірню годину-пік, а не функціональний простір: незадоволені люди, квола модерація, жодних умов для справжнього спілкування. Wi-Fi у цих зонах працював повільно, що ще більше посилювало роздратування.

І, нарешті — після завершення форуму ніхто так і не побачив обіцяного прозорого пост-релізу. Жодних чітких цифр: скільки реально було учасників, які угоди укладені, які партнери підтвердили домовленості. Організатори обмежилися гучними словами, але цифри — а саме вони є валютою довіри на інвестиційних заходах — залишилися в тіні.
У підсумку маємо парадокс: масштабна подія, покликана стати вітриною Львова для інвесторів, перетворилася на демонстрацію організаційних провалів з невиразним наповненням. Очікування значних результатів змінювалися відчуттям змарнованого часу, а скепсис, який учасники висловлювали ще до старту («вас тут точно обдурять»), лише підтвердився реальністю.

Lviv Invest Forum мав стати сигналом про зрілість української інвестиційної екосистеми. Натомість він став нагадуванням: інвестувати можна з розумом, але тільки не у форум, де елементарні організаційні процеси працюють гірше за старий модем.