Київ поступово позбувається від символів комуністичного минулого. За період із листопада 2014 року по червень 2018-го в столиці було перейменовано 180 вулиць, площ, бульварів, провулків і проспектів. В основному, в рамках закону про декомунізацію і тільки 18 – з ініціативи громадськості. Крім того, ще 35 проектів рішень Київради про перейменування перебувають на різних етапах узгодження.
Не завжди і не скрізь цей процес проходить безболісно. У випадку з перейменуванням вулиці Олександра Бойченка в Дніпровському районі «найшла коса на камінь». Комісія з питань найменувань КМДА рекомендувала перейменувати вулицю Олександра Бойченка – колишнього комсомольського лідера України, письменника і рідного дядька Валерія Лобановського на вулицю Українського Пласту.
Тим часом, самі мешканці вулиці Бойченка висловилися категорично проти подібного перейменування і пропонують назвати вулицю на честь оперного співака, Героя України Анатолія Солов’яненка. Ініціативна група зібрала вже близько півтори тисячі підписів на свою підтримку, а також отримала згоду сина співака. Очевидно, перш, ніж столичні депутати поставлять крапку у вирішенні цього питання, будуть проведені консультації з громадськістю.
Схожа ситуація виникла і з перейменуванням вулиці Курнатовського на межі Дніпровського і Деснянського районів. Життя Віктора Курнатовського – російського революціонера, який весь час провів то в Забайкаллі, то за кордоном в еміграції, де переховувався від царського уряду, з Києвом ні коли не перетиналось, тож взагалі дивно, як понад шістдесят років його ім’я могла носити столична вулиця. Ініціатором перейменування став народний депутат України Ігор Луценко. У листі, з яким він звернувся на адресу керівників міста, депутат пропонує перейменувати вулицю Курнатовського на вулицю гетьмана Полуботка.
“Як тільки я довідався, що готується таке перейменування, терміново поінформував про це громаду через Фейсбук, свою громадську приймальню. Люди, які там живуть, створили ініціативну групу. Зараз вони збирають підписи.”, – каже член депутатської фракції «Солідарність» у Київраді, секретар постійної комісії з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв’язків Тарас Криворучко.
У мешканців вулиці Курнатовського своя аргументована позиція. Вони пропонують на вибір не один варіант перейменування, а одразу два. У першому випадку це – Остафій Дашкевич, український військовий і державний діяч початку ХVІ століття, перший кошовий отаман Війська Запорізького. Кажучи сучасною мовою, саме він став першим забудовником майбутнього мікрорайону Воскресенка або Воскресенської слободи, як вона тоді звалася.
Другий варіант пов’язаний з історичною місцевістю. Мало хто знає, (хоча на картах Києва є позначення), що частина Воскресенки від вулиці Курнатовського вбік Братиславської носить назву Куликове поле. Так її називали ще з княжих часів. Цей варіант теж знайшов підтримку у багатьох людей. Кажуть: якщо вже й перейменовувати, то або на Дашкевича або на Куликове поле.
“Ніхто не ставить під сумнів історичних заслуг Павла Полуботка. Але в даному випадку, на мою думку, доречно було б зважити на позицію громадян. Люди хотіли б дати вулиці ім’я, близьке до цієї місцевості. Це логічно. А ім’ям Полуботка можна назвати іншу вулицю. Зрештою, в нас багато їх на карті Києва.”, – продовжує пан Тарас.
Звичайно, будь-яке перейменування психологічно сприймається важко, особливо старшим поколінням, погоджується депутат. І не тому, що хтось там любить Курнатовського, просто люди звикли до старої назви. З іншого боку, треба ж колись прощатися з комуністичним минулим. Просто до справи слід підходити з розумінням, які історичні постаті пов’язані з даною місцевістю, яка топоніміка, як історично називалась місцевість, які географічні особливості.
“На жаль, комісія з найменувань не завжди прислухається до думки громади – в даному випадку мешканців вулиці. Це, на мій погляд, неправильна позиція, вона приводить до зайвих конфліктів, яких можна було б уникнути.”, – каже Тарас Криворучко
На нещодавнє засідання комісії із найменувань це питання не виносилося. Обов’язкові в таких випадках громадські слухання проводяться шляхом опитування на сайті КМДА.
Люди, які постійно цікавляться, заходять, голосують. Інші дізнаються, що їхня вулиця перейменовується з газет, коли питання вже пройшло низку погоджень, отримало «добро» і виноситься на пленарне засідання або голосується в комісії. І тоді хапаються за голови: як же так?
Цікаво, що вирішують майбутнє київських вулиць жителі з усієї України. Виходить парадокс: якщо мешканці Борщагівки голосують про перейменування вулиці на Троєщині, це ще півбіди. А коли жителі Івано-Франківська, Тернополя, Харкова, Сєверодонецька, Краматорська…
“Ми поставили перед комісією питання, щоб обмежити київською реєстрацією тих, хто голосує за перейменування вулиць у столиці. Долю Києва мають вирішувати самі кияни.”, -наполягає депутат
Джерело Вечірній Київ
