Старий Новий рік – незвичайне свято з кумедною назвою, яке відзначають 14 січня. Воно з`явилося у 1918 році в результаті переходу на сучасний Григоріанський календар. Тоді Новий рік став наступати на 13 днів раніше, але стара дата запам’яталася народу і збереглася до наших днів.

Для українців Старий Новий рік – це скоріше не світське, а православне свято. На цю дату в православному календарі випадає День святого Василя, який має унікальні давні традиції в українській культурі.

Раніше ми писали, як красиво привітати зі Старим Новим роком 2023 рідних та близьких.

Старий Новий рік – історія свята

У 1918 році багато країн перейшли зі старого і неточного юліанського календаря на сучасний Григоріанський. Різниця між ними становить 13 днів. На українських землях ці зміни також вступили в силу.

Однак православна церква відмовилася від нововведень, і продовжила жити і відзначати свята за старим стилем. Таким чином в православ’ї всі церковні свята відзначаються на 13 днів пізніше сучасної дати. День святого Василя, який раніше українці відзначали в перший день року, тепер випадає на 14 січня. А 13 січня (31 грудня за старим календарем) віруючі відзначають День Меланки.

Важливо відзначити, що ПЦУ вже готовий до реформи календаря, якщо погодяться парафіяни. Митрополит Епіфаній заявив, що якщо віруючі погодяться, то церква може перейти на сучасний календар. Тоді День святого Василя святкуватимуть 1 січня, як це було до 1918 року.

Як відзначають Старий Новий рік в Україні

Українці здавна відзначали День святого Василя, який був першим днем року, посіваннями і походами по сусідніх будинках. Святкування ще починали напередодні свята, в День Меланки або в Щедрий вечір.

На Щедрий вечір (13 січня) накривали багатий стіл з кутею, варениками та млинцями. Увечері молоді люди вбиралися в “козу Меланку” і ходили по сусідніх будинках, щедрували, бажали господарям достатку і просили частування.

На День Василя (14 січня) прийнято ходити по домівках рідних, хресних і сусідів, і посівали їм поріг зерном. Якщо щедрувати можуть все, то посівають тільки чоловіки. Посівальник вимовляє посівальний вірш, а господарі будинку за це дають частування або трохи грошей. Вважається, що в цей день першим в будинок повинен увійти чоловік.

Також на Старий Новий рік прийнято відвідувати церковну службу. Святий Василій вважається покровителем свиней, тому 14 січня на стіл ставлять свинячі страви. Також господині випікають печиво у формі свиней. Дівчата в цей день ворожили на суджених.



https://kievtime.com/wp-content/uploads/2023/01/1610547017-3714-1024x757.jpghttps://kievtime.com/wp-content/uploads/2023/01/1610547017-3714-150x150.jpgadminКультуратрадиції,щедрий вечір,щедрівкиСтарий Новий рік - незвичайне свято з кумедною назвою, яке відзначають 14 січня. Воно з`явилося у 1918 році в результаті переходу на сучасний Григоріанський календар. Тоді Новий рік став наступати на 13 днів раніше, але стара дата запам'яталася народу і збереглася до наших днів. Для українців Старий Новий рік -...| Київської області та України | Kiev Time