Труханів острів сьогодні та екскурс до його історії. ФОТО – ВІДЕО

Назва острова, на думку фахівців, походить від імені половецького хана Тугорхана. До Другої світової війни на острові існувало поселення, яке було спалено окупантами.

Труханів острів – це острів на Дніпрі, який сьогодні є рекреаційною зоною Києва. Його загальна площа складає 450 гектарів. Острів з’єднується з правим берегом міста пішохідним мостом.

Сучасний Труханів острів – це місце відпочинку, туризму, екстремального спорту. На острові ви знайдете у прямому слові буквально все: від розваг для дорослих та дітей, до: волонтерських осередків, дитячіих патріотичних таборів, різноманітні вишколи, козацькі забави та козаків, коні, забігалівки, ресторанчики, “наливайки”, кафешки, сувеніри та просто місця де можна повалятись на піску або у траві і багато чого іншого…

Ще з 1920-х років на острові почали формувати зону відпочинку. Зараз тут діють розважальні заклади, лунає музика, чистий річковий пісок улітку приваблює любителів засмаги та купання.

 

Острів називається Трухановим по імені половецького хана Тугорхана, донька якого була дружиною київського князя Святополка і жила в даній місцевості. А ще раніше, на Трухановому острові знаходилось поселення Ольжиши, яке належало княгині Ользі. В 1534 році київський воєвода Андрій Нимирмч дарував його Пустинно-Нікольському монастирю. Через сто з невеликим років острів знову повернули місту і його територія аж до середини ХІХ століття і використовувався для заготівлі сіна.

Потім острів здали в аренду Адаму Гінтафту, який організував щось на кшалт заміського генделика, яки користувався не аби якою популярністю.

У 80-х роках ХІХ століття Труханів острів став забудовувати багатий купець Марголін, який мав судна для перевезення вантажів. Для перевезення пасажирів на острів Марголін придбав у Німетчині два катера і один пасажирський теплохід.

Незабаром на острові було споруджено паровий млин, судноремонтні майстерні. Виникло містечко з базарною площею Запоріжською, було прокладено вулиці з географічними назвами: Дніпровська, Конотопська, Полтавська. В 1909 році за кошти Марголіна було побудовану школу-училище, а в 1910 році кам`яну церкву Святої Єлизавети – на честь Єлизавети Трєпової, дружини київського генерал-губернатора Трепова, яка допомагала в будівництві.

На Трухановому острові розташовувався парк «Ермітаж», який користувався популярністю завдяки існуючому там Кафешантанському театру і ресторану «Босфор». Також на острові розташовувались літнє приміщення яхт-клубу, майстерені місцевих пароплавних товариств та дач. В 1898 році на честь відкриття яхт-клубу острів відвідав Микола ІІ.

В 1918 році німці організували на Трухановому острові перший пляж. Пляж був оснащений кабінками для переодягання. Купальщиків перевозили на острів човнами. Для них спеціально зробили пристань.

Під час окупації Києва в 1943 році усі будівлі на острові були спалені нацистськими загарбниками.

В 1957 році було збудовано Парковий міст між Набережним шосе і Трухановим островом.

До перекриття Дніпра греблею Київської ГЕС Труханів острів щовесни затоплювало. Власне тому і називали Труханів острів «Київською Венецією». Саме Трухановому острову присвячений вірш Ліни Костенко: «Я народилась в київській Венеції…»