Нд. Лип 21st, 2024

Інфаркт та інсульт у чотирьох київських клініках лікуватимуть безкоштовно

Інфаркт та інсульт у чотирьох київських клініках лікуватимуть безкоштовно

Рівень серцево-судинних захворювань на сьогодні в Україні вищий, ніж в інших європейських країнах. Саме тому 1 липня 2017р., КМУ спільно з Національною академією медичних наук запускають пілотний проект із протидії “епідемії” інсультів, інфарктів та інших серцевих захворювань.

Уряд компенсуватиме лікування важких інфарктів та інсультів.

Через високий рівень цих захворювань  Україна  очолила рейтинг смертності серед європейських країн. Українські чоловіки – від 30 до 59 років – помирають від цих хвороб у шість разів частіше, ніж їхні ровесники в ЄС. При цьому середня тривалість життя в Україні на 10-15 років нижча, порівняно із Заходом.

Вирішено, що першими майбутню модель охорони здоров`я випробують науково-лікувальні інститути.

«Щоб підтримати учасників цього експерименту, уряд виділить 200 мільйонів гривень – це будуть додаткові кошти, крім уже виділених в бюджеті на поточну діяльність цих інститутів», – повідомив «Главкому» віце-прем’єр Павло Розенко. У такий спосіб у Кабміні намагатимуться сприяти реформуванню системи охорони здоров`я.

«Ці інститути  самостійно розробили протоколи лікування, порахували вартість медичних послуг, а держава виділяє на цей проект 200 млн гривень. З другого півріччя інститути отримуватимуть гроші не за «ліжко-день», а за проведене лікування», – повідомив президент Національної академії медичних наук  України Віталій Цимбалюк.

Першими на черзі в експерименті пацієнти, які потребують невідкладної допомоги – діти, вагітні жінки, бійці АТО і чорнобильці.

«Наприклад, якщо у пацієнта інфаркт, його везуть в Інститут кардіології імені академіка Стражеска. Оскільки це ургентна патологія, яка вимагає невідкладної швидкої допомоги, то за це заплатить держава. Якщо поступає пацієнт з обласного центру за направленням, тоді платить обласне управління охорони здоров’я. Якщо ж пацієнт застрахований, за нього платить страхова компанія», – пояснює Цимбалюк. Президент Академії акцентує увагу на проблемі з іншими (не ургентними) пацієнтами, які хочуть лікуватися в цих інститутах, але не мають коштів. «Це болюче питання, бо пацієнт каже: ми живемо у державі, в Конституції якої записано, що медицина – безкоштовна», – визнає Цимбалюк.

Експеримент у деталях:

«Кабінет міністрів має ухвалити постанову, що започаткує перехід на нові розрахункові стосунки (медичних закладів та пацієнтів – «Главком») для того, щоб заклади мали змогу офіційно отримувати кошти за надані послуги, а потім ці кошти вкладати в своє матеріально-технічне оснащення. Уряд своїм рішенням повинен затвердити розрахунки (вартості послуг – «Главком»), тобто запровадити прозорі  правила обігу коштів у медзакладах», – сказав у розмові з «Главкомом» народний депутат, доктор медичних наук Костянтин Іщейкін. Він наголосив, що ця постанова передбачатиме і безкоштовне лікування для пільгових категорій громадян, зокрема, й для учасників АТО.

В запланованому експерименті (200 млн грн.) будуть задіяні:

Національний науковий центр «Інститут кардіології ім.  Стражеска » – 22,4 млн грн

Інститут нейрохірургії  імені Ромоданова – 52,4 млн грн

Національний інститут серцево-судинної хірургії імені Амосова  – 70,6 млн грн

Національний інститут хірургії та трансплантології  імені Шалімова  – 54,6 млн грн

У планах Міністерства охорони здоров’я кардинально змінити механізм фінансування медицини: замість старої радянської системи Семашко, в основі якої лежить фінансування «ліжко-дня», тепер кошти будуть надаватися на лікування конкретного пацієнта. Тобто скільком людям надали допомогу – стільки коштів отримає мед заклад. Гроші на рахунки лікарні надходитимуть від держави, місцевих бюджетів, страхових компаній та пацієнтів. «Все відбуватиметься прозоро», – каже Віталій Цимбалюк. Він переконаний, що «це однозначно приведе до інтенсифікації лікування, збільшення оперативних втручань та зменшення кількості днів перебування пацієнта у стаціонарі».

«Така система працює за кордоном. Там клініки з 50 ліжко-місцями можуть пролікувати значно більше пацієнтів, порівняно з нашими, які мають 200 ліжко-місць. Але в них краще обладнання, тому коли пацієнт приходить до лікарні, то амбулаторно він вже якісно обстежений. Це дозволяє робити операцію у той же день, коли він звернувся. По-друге,  післяопераційний період, якщо все іде благополучно, значно менший. Уже на четвертий-п’ятий день пацієнта виписують. Але тут є певні застереження: за кордоном розвинута система так званих сімейних лікарів. І пацієнт, якщо його виписують зі стаціонару, не залишається без нагляду. Якщо відбудеться загострення хвороби – він оперативно повернеться в лікарню. У нас же сімейна медицина тільки-тільки стає на ноги. Лікарів не вистачає. Виписувати хворого на четвертий-п’ятий день досить небезпечно. Тим більше, що у нас на сьомий-десятий день тільки знімають шви», – попереджає про ризики президент медичної Академії.

Ключова реформа МОЗ – кошти йдуть за пацієнтом. При цьому певну частину грошей виділятимуть місцеві органи влади. Діятиме схема: регіони сплачуватимуть лікування своїх хворих у інститутах НАМНУ. Інститути мають підписати контракти з обласними управліннями охорони здоров’я, а хворі – отримати направлення від місцевих лікарів. Якщо такого направлення не буде, хворий лікуватиметься за свій рахунок.



Related Post