Ср. Чер 12th, 2024

Коли Зеленський захоче розігнати і Верховний Суд

Лип29,2021

Фото: ConstitutionalCourtofUkraine / Facebook

Нагадаємо, 14 липня Касаційний суд у складі Верховного Суду визнав протиправним указ президента Володимира Зеленського, яким Олександр Тупицький перестав бути головою Конституційного суду. У Верховному суді президенту нагадали, що Конституція і законодавство не передбачають його права звільняти суддів КСУ. Офіс президента тут же заявив, що оскаржуватиме це рішення у вищій судовій інстанції – Великій Палаті Верховного Суду.

Читайте більше: Зеленський проти Тупицького: Чим закінчиться криза в КСУ

Але у звичайну декларацію про наміри райтери Банкової для чогось вставили тези, які вже почали псувати псувати стосунки влади після Конституційного ще з Верховним судом. В ОП, зокрема, заявили, що його рішення “є підготовкою до спроби знищення судової реформи в Україні через важелі Конституційного Суду”.

У президентської канцелярії “немає жодних сумнівів у тому, що Верховний Суд практично очолив спротив частини суддівського корпусу фундаментальній судовій реформі”. Банкова звертає увагу на те, що вердикт Верховного Суду винесено в день ухвалення Верховною Радою закону №5068 про очищення Вищої ради правосуддя і невдовзі після голосування за пропозиції президента до закону №3711-д про перезапуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Це важливі для поновлення реформи судової системи документи, ухваленню яких і справді опиралася частина суддів. От такі серьйозні звинувачення прозвучали.

Зі свого боку, відреагували терміновою заявою і у Верховному суді, і ця відповідь теж не є взірцем дипломатичності. “…усі зміни повинні відбуватися лише відповідно до Конституції України. Реформування судової влади неможливе без поваги до незалежності суду і суддів та без розуміння функцій і ролі суду в державі”, – відповіли у Верховному суді.

“Війною заяв” конфлікт команди глави держави і Верховного Суду не вичерпався. У понеділок стало відомо, що Державне бюро розслідувань (ДБР) 15 липня, відразу після появи згаданого рішення ВС, відкрило кримінальне провадження за фактом зловживання владою або службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків. Як повідомляв Depo.ua, слідство ведеться за фактом зловживання владою або службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків. Фігуранти справи – п’ять суддів Касаційного адміністративного суду – того самого, вердикт якого так рознервував Банкову.

Факт надходження до Касаційного адмінсуду запиту ДБР щодо надання документів стосовно розгляду справи за позовом Тупицького до президента України підтвердили у Верховному Суді. Там наголосили, що розглядали “справу Тупицького” відкрито і прозоро. І ще раз нагадали про те, що судді мають залишатися незалежними. “Відповідно до ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. У ст. 126 Основного Закону закріплено, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку”.

Спокійна упевненість заяв ВС наштовхує на припущення, що кавалерійський наскок Банкової на суддівські редути може захлинутися. Судової перспективи ця справа, заведена ДБР, не має хоча б з огляду на з перелічені у заяві Верховного Суду норми законодавства. Але вражає сам прецедент залякування суду, який колишній народний депутат Сергій Висоцький на своїй сторінці у Фейсбук назвав “шляхом Білорусі”.

Можливо, в реальності ситуація розвиватиметься не за настільки катастрофічним для демократичної України сценарієм. Та згадані заяви і дії влади демонструють наскільки на Банковій вже роздратовані стосунками із суддями і готовні впливати на них більш радикальними методами.

От з якої точки зору дії оточення Зеленського можна вважати правильними, то це з позицій політичного піару. Пересічний українець не довіряє суддям, і має для цього вагомі підстави. Зі свого боку, нинішня влада не раз демонструвала вміння оперативно реагувати на настрої великих суспільних груп. Тож і в цьому випадку від Банкової можна чекати будь-яких несподіванок, хоча б і заяв про необхідність “розігнати Верховний Суд як осередок суддівського опору реформі”. Пробував же Зеленський за таким рецептом восени 2020 року взяти і розпустити Конституційний Суд, який раптом продемонстрував, що не є стовідсотково підконтрольним президентському Офісу. Та атака, щоправда, провалилася. Але чому б не спробувати ще раз попіаритися на темі “старі судді – це старі обличчя, які заважають нам жити” і не дають провести реформу судів. Хто ж із глядачів цього шоу зможе зрозуміти, що звільнення хай і тричі “старого обличчя” Тупицького не має відношення до реального очищення системи? І що це очищення має робитися виключно законним шляхом.

Зокрема, може виникнути питання про реальну готовність української влади реформувати суди в той час, коли такими от кейсами Банкова дає Заходу зрозуміти, що навіть якщо суддів і відбиратимуть західні експерти, то їх потім можуть запросто кошмарити справами від ДБР.

Священна війна із судами і суддями кидає тінь і на всі дійсно проведені командою Зеленського судові реформи. А такі речі, будемо об’єктивними, є. Вчора речник Державного департаменту США Нед Прайс через Твіттер привітав судову реформу “за потужної підтримки президента України”. Ухвалення законів про реформу Вищої кваліфкомісії суддів і Вищої ради правосуддя схвально прокоментувало Посольство Сполучених Штатів. Ухвалені в липні монобільшістю в Раді за наполяганням президента закони №№ №3711-д і 5068, нагадаємо, передбачають кадрове перезавантаження ВРП і ВККС за участю міжнародних експертів, які матимуть там вирішальний голос, і змінюють порядок притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Щоб вони набули чинності, треба розблокувати їх підписання президентом, для чого сьогодні позачергово збереться Верховна Рада.

Вкрай недалекоглядно нівелювати ці позитивні тенденції недолугими спробами атакувати суддівську систему. Керуватися емоціями тут означає програти. Особливо якщо спроба бліцкригу Банкової провалиться, а поки на це все і вказує. Судді посідають окреме, особливе положення у юридичній системі. З не таким і великим перебільшенням можна назвати їх кастою справді недоторканних.

Якщо у Зеленського з таким напруженням виходить боротися за звільнення Тупицького, який у принципі вважається збитим льотчиком, то в рази складніше буде воювати з суддями Верховного Суду. Нинішній склад ВС сформувався як один з результатів початої і не завершеної президентом Порошенком судової реформи. Яка, попри низку недоліків, (в лютому 2020 року КСУ визнав неконституційною ліквідацію “старого” Верховного Суду України під час судової реформи, тобто формально у нас досі існують два Верховні Суди) отримала схвалення західних партнерів, яким Київ тепер муситиме пояснювати свої слова і справи. Нагадаємо, чинний склад ВС вперше в історії України обрали в листопаді 2017 р. на конкурсі, що тривав майже рік. Відбором кандидатів займалися Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) і Вища рада правосуддя (ВРП). Для більш якісної оцінки доброчесності утворили Громадську раду доброчесності (ГРД).

Можна спрогнозувати, що згадані закони про реформу судів будуть підписані і вступлять у силу. А далі Банкова спробує легким порухом руки зробити невелику підміну: відсів суддів за принципом доброчесності замінити фільтрацією на “своїх” і “чужих”. Справді, знайти чесних і непідкупних експертів на Заході значно простіше, ніж відшукати і впустити в систему українського суддю із несовковою психологією.

Своєю чергою, війна ОП із Тупицьким захоплюватиме нові й нові державні інститути. Спочатку це був власне Конституційний Суд, далі Державна служба охорони, якій було наказано не впускати Тупицького на роботу. Зараз включилися ДБР, Верховний і Окружний адмінсуд Києва (він розглядає позов Тупицького про повернення йому 900 тис. грн зарплатні за вимушений прогул). А все тому, що Володимир Зеленський діяв, керуючись політичною доцільністю, а не правничою логікою. Звідси і всі наступні проблеми Банкової, у тому числі –  її вимушений публічний, зрештою, непотрібний президентові конфлікт з Верховним Судом. Порушена ДБР справа тільки погіршує ситуацію, бо дає підстави говорити, що влада “по бєспрєдєлу” тисне на незалежних суддів.



Related Post