Санкції Мінська проти Києва: що тепер з бензином, шоколадом та соками?

От уже понад місяць як у Білорусі запровадили торговельні обмеження щодо України. У травні Рада міністрів РБ ухвалила постанову про запровадження режиму індивідуального ліцензування низки українських товарів. Постанова набрала чинності за десять днів після опублікування, її дія розрахована на півроку. Обмеження на імпорт з України поширюються на кондитерські вироби з какао, на пиво, фруктові та овочеві соки, будівельну плитку з деревини, шпалери, цеглу, туалетний папір, сільгоспмашини для обробки ґрунту, меблі, пральні машини та низку інших товарів. Своє рішення Мінськ пояснив “системними порушеннями Україною принципів вільної торгівлі”.

Як обмеження відобразилися на економіці України

З проханням прокоментувати, як обмеження українського експорту в Білорусь відбилися на поточному стані економіки України, DW звернулася до українського міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, але там порадили шукати інформацію в інтернеті.

 Український шоколад потрапив до списку “санкційних” товарів

На сторінці міністерства можна знайти дані про зовнішню торгівлю України лише за 2020 рік. У списку топ-15 торгових партнерів Києва в експорті товарів та послуг Білорусь посідала восьме місце. Україна експортувала туди товарів і послуг на 1 мільярд 444 мільйони доларів – 2,4 відсотка від загального обсягу експорту країни у 59 мільярдів доларів.

На сайті Державної служби статистики України можна знайти показники також і з окремих категорій товарів, які від травня цього року Білорусь хоче купувати у “режимі індивідуального ліцензування”, скажімо, шоколад та інші продукти з какао. Зокрема, від січня до квітня 2021 року Україна експортувала до Білорусі 1126 тонн шоколаду на майже чотири мільйони доларів. Але як ліцензування змінить цю статистику, можна буде дізнатися лише за підсумками другого півріччя.

Стосовно імпорту, то у списку 15 основних імпортерів до України Білорусь посідала у 2020 році п’яте місце, надавши товарів та послуг на три мільярди доларів. Це п’ять відсотків від загального обсягу імпорту до України у 59,3 мільярда доларів.

Читайте також: Коментар: Лукашенко змусив Київ дистанціюватися від Мінська

Майже половина бензину в Україні з Білорусі

Бензин марки А-95 займає провідну позицію в білоруському імпорті в Україну. За словами директора “Консалтингової групи А-95” Сергія Куюна, Україна споживає його щомісяця 50-60 тисяч тонн та й ще 250-260 тисяч тонн дизельного пального. Оскільки, за словами експерта, на українських заправних станціях 45 відсотків бензину саме з Білорусі, український споживач відчує будь-який збій у системі постачання звідтіля.

 Сергій Куюн

Наприкінці травня в українській пресі з’явилися повідомлення, що торгові обмеження Мінська можуть зачепити й цей сектор. Але білоруські компанії переглянули свої плани й оголосили спершу про постачання 10 тисяч тонн, а згодом і 20 тисяч тонн пального. Як пояснив експерт, цього було достатньо. Для решти обсягу українські компанії знайшли альтернативні джерела. “У червні приходять два танкери з пальним для мережі АЗС ОККО по шість тисяч тонн кожен. Плюс один танкер з шістьма тисячами тонн для опційного ринку. Ще один танкер доставки планує компанія West Oil Group. Це поставки з Греції та Румунії. Україна також збільшила закупівлю пального з Литви. Трейдерам довелося трохи попрацювати, але вони розв’язали проблему з заміщенням. На ринку поки що жодних проявів дефіциту”, – каже експерт.

Хто замість “Белавиа”?

Одночасно з обмеженням торгівлі Київ 26 травня зупинив повітряне сполучення з Білоруссю у відповідь на інцидент з Ryanair з опозиційним білоруським журналістом Романом Протасевичем на борту. А від 29 травня Україна закрила свій повітряний простір уже й для літаків з білоруською реєстрацією. DW звернулася до української державної компанії “Украерорух”, яка регулює польоти авіакомпаній над територією країни, з проханням прокоментувати, як відсутність “Белавиа” в українському небі вплинула на бізнес українських аеропортів.

 Літаки “Белавія” більше не літають над Україною

У відповіді пресслужби “Украероруху” сказано, що за підсумками 2020 року білоруська авіакомпанія “Белавиа” увійшла у топ-5 за кількістю польотів серед усіх авіакомпаній, які користувалися повітряним простором України. Її літаки літали в аеропорти “Бориспіль”, “Київ” (Жуляни), “Харків”, “Львів” і “Одеса”.

“За минулий рік “Украерорух” обслужив 142 047 рейсів, з яких 10 644 здійснила “Белавиа”. За п’ять місяців 2021 року (до впровадження заборони. – Ред.) “Белавиа” виконала 4 700 рейсів (близько семи відсотків від загальної кількості польотів за цей період). На кінець травня цього року у розкладі компанії було приблизно 60 рейсів в Україну на тиждень”, – повідомляє “Украерорух”.

Читайте також: Україна погрожує санкціями, якщо хоч один білоруський літак потрапить у Крим

Замість білорусів – німці та поляки

За словами керівника компанії Андрія Ярмака, його компанія разом з міністерством інфраструктури, Державною авіаслужбою і МЗС України працюють над залученням у повітряний простір України додаткових транзитних потоків і авіакомпаній. “Уже є перші результати: через повітряний простір України у північному напрямку, оминаючи Білорусь, почали здійснювати польоти авіакомпанії Lufthansa Group і LOT”, – пише Андрій Ярмак.

Окремий випадок, за його словами, залучення авіаперевізників до використання повітряного простору України над Чорним морем у західній частині Сімферопольського району. “Тут з червня встановили окрему зону обліку зі спеціальним розміром ставки. Використання цих маршрутів дасть очевидні економічні переваги для українських та іноземних компаній”, – вказує Андрій Ярмак у своєму листі.

“Украерорух” повідомляє також про активні переговори з авіакомпаніями Європи і Перського регіону. Україна переконує їх в ефективності та безпеці польотів у цій частині повітряного простору. В цілому, призупинення повітряного сполучення з Білоруссю не мало значного впливу на статистичні показники травня 2021 року. За інформацією компанії, з початком туристичного сезону авіатрафік України зростає, а відновлення повітряного сполучення випереджає середньоєвропейські показники.