Велика чистка в органах: Чому Зеленський масово міняє силовиків

Фото: Getty Images

Цього понеділка президент ухвалив чергову низку кадрових рішень, цього разу – щодо посадовців Служби безпеки України. Зокрема, були звільнені перший заступник голови СБУ – керівник Антитерористичного центру при Службі безпеки України Руслан Баранецький, а на його посаду перевели заступника голови СБУ Сергія Андрущенка; перший заступник голови СБУ – начальника головного управління по боротьбі з корупцією та оргзлочинністю Василь Малюк; начальник департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ Олексій Корнійчук; начальник управління Служби в Чернівецькій області Віталій Монастирецький.

Основною метою цих перестановок сайт президента називає “забезпечення готовності СБУ до системної трансформації, що відповідатиме змісту реформи відомства”. “Держава потребує набагато інтенсивнішої діяльності СБУ у виконанні поставлених законом завдань”, цитує президента його інтернет-представництво. “Друге завдання – суттєва активізація боротьби з контрабандою. Темп роботи проти контрабанди, який бачимо зараз, не може нікого влаштовувати”, – наголосив Володимир Зеленський.

Чому відбулися звільнення в СБУ

Довкола звільнення вищих посадовців Служби донедавна існувала інтрига. Наприкінці минулого тижня з Офісу президента спершу підтвердили, а невдовзі заперечили інформацію про відставку Баранецького, ще й назвавши це в коментарі радника глави ОП Михайла Подоляка “черговим проявом нашої традиційної конспірологічної хвороби”.

Першим заступником голови СБУ генерал-майора Баранецького було призначено 29 червня 2020 року. У липні 2020-го він, разом із тодішнім начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України Василем Бурбою, доповідав в Офісі президента про готовність до завершення операції із затримання “вагнерівців”, яка зрештою вилилася у великий скандал.

Також минулої п’ятниці “Українська правда”, з посиланням на свої неназвані джерела, повідомляла про звільнення  начальника Управління внутрішньої безпеки СБУ Андрія Наумова, колишнього працівника Генеральної прокуратури і директора держпідприємства. Деякі медіа іменують його “правою рукою” глави СБУ Івана Баканова. Колишній член фракції “Слуга народу”, нині позафракційний нардеп Гео Лерос у жовтні 2020 року оприлюднював матеріали, які нібито свідчать про корупцію Андрія Наумова. Та після року перебування в Службі безпеки України той отримав звання бригадного генерала. Як писав Depo.ua, “колишній прокурор, всього за рік служби він вперше в історії СБУ зробив своє скромне управління внутрішньої безпеки Головним управлінням – по суті, найвпливовішою структурою в СБУ”. Тривалий час Наумов залишався в тіні, а під софітами суспільної уваги опинився у січні 2021 року – як потенційна жертва у  справі про підготовку його вбивства, коли спецслужбовцями було затримано полковника “Альфи” СБУ Юрія Расюка, якого слідство вважає виконавцем злочину. А замовником у ЗМІ називають колишнього заступника голови Служби Дмитра Нескоромного (заступник голови СБУ – начальник Головного управління з боротьби з корупцією та оргзлочинністю з листопада 2019 до березня 2020 року, зараз переховується від слідства). У середині липня 2021 року Печерський суд Києва затвердив угоду між прокурором і Расюком.

Зараз, у “комплекті” з усіма нинішніми перестановками, ЗМІ чекали звільнення скоріше не названих вище осіб, а саме Наумова. Але цього не сталося. Або поки, або ж Баканов переконав Зеленського у необхідності збереження цієї фігури.

Яких ще силовиків звільнили чи поміняли

До загальної картини ухвалених рішень про зміни у силовому блоці додамо, що 23 липня Зеленський звільнив голову Служби зовнішньої розвідки Валерія Кондратюка і призначив на цю посаду Олександра Литвиненка, директора Національного інституту стратегічних досліджень.

Не забудемо і про звільнення заступника генерального прокурора України Гюндуза Мамедова: вчора він підтвердив, що написав заяву – за деякими даними, через тиск на нього.

Кількома днями раніше уряд звільнив трьох заступників міністра оборони – Олександра Миронюка, Ігоря Старобінського і Ігоря Халімона, які написали заяви за власним бажанням.

Читайте більше: Миронюк, Старобінський та Халімон: Чому звільнилися заступники міністра оборони

Хитається крісло й під самим міністром Андрієм Тараном, але вчора ввечері стало відомо, що Зеленський звільнив іншого учасника цього запеклого конфлікту між Тараном і Хомчаком  – головнокомандуючого ЗСУ Руслана Хомчака. На його місце вже призначено генерал-майора Валерія Залужного. Прес-секретар президента Сергій Никифоров уточнив: Хомчака звільнили таки через чвари з Тараном. Чому саме Хомчака? Є припущення, що Таран зміг налагодити дуже добрі стосунки з Єрмаком.

Втім, Хомчака, якого пов’язують з Коломойським, теж не викинули на вулицю, а дали посаду в РНБО – там він замінить прикордонника Михайла Коваля.

Ну а відкрив парад звільнень силовиків міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, який пішов з посади на прохання президента Зеленського, опублікувавши власну заяву із припискою “честь маю”. На його місце призначили Дениса Монастирського, який перед цим очолював Комітет Ради з питань правоохоронної діяльності.

Чи звільнить Зеленський Баканова і Венедіктову

Глава СБУ Іван Баканов – близький друг Володимира Зеленського. Те, що його зараз понижуватимуть у посаді – сумнівно. Більш вірогідно, що йому можуть запропонувати посаду генерального прокурора чи якусь ще, більш впливову.

Про те, що наразі хитається крісло під генпрокуроркою Венедіктовою поки теж нічого не говорить.

Чи пов’язані між собою масові звільнення силовиків

Здорова логіка передбачає, що звільнення людини з посади відбувається після того, як стає очевидним, що вона з поставленими задачами не впоралася. Тоді її змінюють на іншу, можливо, більш вправну і фахову. Але чи працює така логіка у випадку з переліченими вище рішеннями влади?

Пояснюючи суспільству мотиви звільнення сбушних кадрів, Банкова вдалася до згадки про реформу СБУ. Нагадаємо, цього місяця комітет Верховної Ради з національної безпеки рекомендував до другого читання ухвалений за основу в січні-2021 законопроєкт про реформу СБУ, поданий президентом Зеленським у березні 2020 року. Проєкт, із-поміж іншого, передбачає скорочення штату, демілітаризацію Служби, розформування ізоляторів тимчасового тримання СБУ. Можливо, головне в проєкті – це позбавлення СБУ повноважень досудового розслідування: з 2022 року СБУ не матиме права починати нові розслідування, а розпочаті має завершити до кінця 2022-го чи передати їх до Держбюро розслідувань, НАБУ, поліції чи нової структури – Бюро економічної безпеки, яке ще має почати працювати. В результаті Служба має трансформуватися у суто контррозвідувальний орган.

Реформа ця, поза сумнівом, дуже важлива. Але чи варто використовувати її для пояснення кадрових пертурбацій у спецслужбі, справжні мотиви яких можуть лежати у дещо іншій площині чиїхось персональних амбіцій і побажань? Чи й справді звільнені генерали провалили реформаторські починання президента?  

Близький до Петра Порошенка Юрій Бірюков на своїй сторінці у фейсбуці оприлюднює альтернативну версію щодо мотивів нинішніх відставок в силових відомствах. На його думку, причиною тут є намагання когось на Банковій приховати правду про “вагнергейт”.

Своєю чергою, співзасновник Центру національної стійкості та розвитку, Секретар РНБО у 2019 році та міністр фінансів України у 2016-2018 рр. Олександр Данилюк зауважує логічне протиріччя між наведеними на сайті президента мотивами звільнення генералів і заявленими задачами реформи СБУ. Як ішлося вище, одним з мотивів Банкова називає потребу посилення боротьби з контрабандою. Але ж контрабанда в числі інших економічних злочинів повинна перестати цікавити Службу безпеки після її реформування.

 

Тобто, офіційні причини звільнення в СБУ виглядають, як мінімум, незрозумілими. При тому, що найбільш вірогідною неофіційною причиною звільнення Кондратюка із Служби зовнішньої розвідки називають скандал із викраденням судді Чауса. Аваков пішов за власним бажанням – на прохання Зеленського. Гюндуз Мамедов – через, як він каже, тиск. Хомчака звільнили через чвари з Тараном. Все можна якось зрозуміти і пояснити. Крім СБУ. 

Про ще одну цікаву версію цих звільнень читайте в статті: Чому Зеленському не сподобалося, як сбушники боролися з контрабандою

Найлегшим було би припустити, що за кадровими змінами в силовому блоці може стояти просте бажання президента ще більше взяти його під свій безпосередній контроль. Але якось аж надто дивно збіглися в часі проведені за різними причинами відставки, тому це пояснення видається занадто очевидним.

Тому варто поспостерігати, де невдовзі спливуть нині звільнені силовики (не виключено, що їх “закидуватимуть” в інші силові структури) і які рішення в міністерствах та відомствах послідують за новими кадровими призначеннями.