Як зробити своє місто більш комфортним: 8 доступних рішень

Нещодавно в Києві на вулиці Політехнічній встановили незвичайний об’єкт — багатофункціональну лавку. Ініціювала появу нової зони команда KPI urban squad; вони ж пояснюють, що нововстановлену лавку вже використовують по-різному, а не тільки для сидіння: наприклад, ролери залучили її як рампу. Встановлення об’єкта — один з кроків на шляху до перетворення вулиці в центр суспільного життя мікрорайону і студентів КПІ. Хоча і тут не обійшлося без труднощів: адміністрація університету не дозволяла громаді створити там зону для відпочинку і досі чинить опір цій ідеї: встановити лавку вдалося завдяки рішенню КП ШЕУ Солом’янського району.

Саме такі прості рішення, створені у відповідь на потреби громад, і перетворюють місто, роблячи його комфортним для життя. “Рубрика” підготувала рішення, які може реалізувати кожен у своєму місті — будь це кількамільйонний Київ або селище міського типу. Преображення загального простору, в будь-якому випадку, поліпшить візуальне сприйняття, а значить, буде приносити естетичне задоволення всім його жителям. Почнімо.

Парклети, а не паркування

Сьогодні навіть на центральних вулицях доводиться гуляти між припаркованих уздовж тротуару машин. Виправити поточний стан речей дуже просто, хоч таке рішення може і не сподобається водіям. Це рішення — парклет — невелика громадська зона, яка створюється на паркувальній смузі та є логічним продовженням тротуару. Найчастіше це дерев’яна платформа, яку монтують на одній висоті з тротуаром кафе або ресторану, що знаходиться поблизу. На ній можуть бути лавки, клумби, обідні столики або шахові столи.

Зайняти порожні перші поверхи

“Агенти Змін” провели дослідження на Подолі та підрахували, як використовуються громадські простори в цій частині Києва: вони вивчили внутрішні двори, функціональність тротуарної площі, вигляд фасадів, підрахували кількість дерев і зелених зон. Агенти прийшли до висновку, що нижні поверхи Подолу — це суцільна стіна, яка не виглядає привабливою, повз яку нудно йти. Це цілком логічно, адже однотипний будинок, що не уміщається в поле зору людини, збільшує суб’єктивне сприйняття часу, який ми витрачаємо, щоб повз нього пройти. Максим Головко, співзасновник організації, порадив “відкривати” ці фасади — облагороджувати їх, знімати непотрібні плакати, що псують вигляд, демонструвати вітрини, ставити великі панорамні вікна і скляні двері. За його словами, все це робить вулиці більш затишними та комфортними.

Зонуйте тротуари

Зонування тротуарів — це зовсім не дорожня розмітка на пішохідній зоні, як спочатку можна подумати. Урбаністи радять розділяти тротуарну зону на три частини: фасадну частину з бізнесом і палісадниками, транзитну — для проходу і буферну — з зеленню і меблями. Хорошим правилом вважається розділяти всі три зони дизайном мощення і вуличними меблями. Це цілком піддається реалізації для бізнесів, які орендують приміщення на першому поверсі, — пара столиків зі стільцями та 2-3 діжки з вуличними рослинами помітно прикрасять простір перед офісом або кафе.

Займіться волонтерською діяльністю

Якщо ви живете в Києві — зробити це дуже просто. Наприклад, можна приєднатися до команди Віталія Онопрієнка “Києве, мий” мій, про який ми писали минулого літа. За рік існування проєкт не тільки зберігся, а й примножився, а багато міських локацій, нехай навіть невеликих, стали виглядати більш охайно. Відмити підземний перехід, плитку на вулиці або постамент пам’ятника, викласти доріжки з гравію в Ботсаду, очистити стічні канали, стерти графіті, прибрати гілки — все це посильні завдання для команди волонтерів, приєднатися до якої може кожен охочий. Водночас допомога може бути не тільки фізичною: волонтерів можна підтримати гривнею, або якщо локація, яку вони перетворюють, знаходиться поруч з вами, — дати під’єднатися до електрики та води. А якщо ви живете в іншому місті — організуйте подібний проєкт там.

Іноді стріт-арт — це родзинка, а не вандалізм

Дуже корисний стріт-арт в різних його проявах. Мова йде не про безглузді графіті на стінах. Можна закупити 100 садових гномів і розставити їх по всьому місту, доповнивши фігурки QR-кодами, щоб у жителів і туристів з’явився азарт знайти їх всіх. Подібне рішення з мініскульптурами, які потрібно знайти, гуляючи містом, вже застосували в Ужгороді, де встановлено близько 30 скульптур. Відсканувавши QR-код, можна отримати підказку, в який бік іти, щоб знайти наступну скульптуру, а ще так можна дізнатися цікаві факти про місто.

Така ж ініціатива була впроваджена і в Києві в рамках проєкту “Шукай” — такі самі маленькі скульптури з онлайн-підказками втілені вже в дусі столичної історії, а їх пошук і прогулянка “секретними” місцями може стати захопливою навіть для тих, хто, здавалося б, знає Київ вздовж і поперек.

Нові лавки за безцінь з переробленого пластику

“Агенти Змін” і УБС за підтримки Coca-Cola зробили лінійку вуличних об’єктів з переробленого пластику — перші лавки вже встановлені в Сквері інтелігентів на вулиці Гончара в Києві. Команда активно приєднувала кафе і магазини Києва до збору пластикових кришок, з яких за спеціальною технологією були пізніше виготовлені плити — елементи лавки, які можуть також бути частиною вуличної урни, лавочки та клумби. Зараз команда запускає безплатний онлайн-курс, на якому розповість про весь процес розробки дизайну об’єктів, їх тестування, виготовлення та встановлення, щоб всі охочі змогли дізнатися, як створювати подібні об’єкти з переробленого “безплатного” пластика. Прослухати курс може кожен охочий, а потім — застосувати знання на практиці та реалізувати проєкт вже у своєму місті.

Місто повинно стати “Walkable”. Автомобілі краще виключити

Сучасний американський містобудівник, архітектор Джефф Спек, — прихильник того, що місто може бути комфортним тільки тоді, коли воно комфортне для пішоходів: невеликі будівлі, що уміщаються в поле зору, відсутність магістралей, які, як річка, перекривають шлях пішоходу. У минулому столітті міста перебудовувалися, щоб дозволити необмежений рух автомобілів. Джефф Спек вважає це “нелюдським, небезпечним і просто потворним знущанням” над містами. Звичайно, перебудувати місто ми не можемо, але перепланувати рух на деяких вулицях — це справжній виклик для урбаністів і архітекторів, гідний проєкт, за який непогано було б взятися і в Києві. А поширюючи рішення на ширшу публіку, можна порадити водіям хоча б іноді відмовлятися від автомобільних поїздок і пересідати на велосипеди.

Зробіть простір безпечним

З недавнього часу фокус-групи з людьми з вадами зору з проєкт “Урбанина” дізналися, що щоб простір став дійсно доступним, він, в першу чергу, має бути безпечним. З вулиць крадуть решітки дощоприймачів та каналізаційні люки, на тротуар виставляють низькі клумби та рекламу, яку складно упіймати тростиною, а дорожні знаки розміщують на рівні голови. Все це робить простір небезпечним, а тому і не інклюзивним. Тому якщо ви звернули увагу на незакритий люк або відсутню решітку — перекрийте їх, зверніться в обслугову компанію, яка закриє небезпечну дірку, в яку може впасти не тільки сліпа людина, а й будь-який інший перехожий. Якщо ви розміщуєте рекламу, горщики з квітами, низькі лавки та столики, подбайте про те, щоб вони не перетинали дорогу пішоходам і були помітними для всіх.