Чотири закони про олігархів і чим вони відрізняються

У президентського законопроекту №5599 “Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)”, з’явилися вже три “брати” – з альтернативними ініціативами виступили спільно фракції “Європейської солідарності”, “Батьківщини” і “Голосу” (№5599-1), окремо “Батьківщина” (№5599-3) та індивідуально нардеп Антон Поляков (№5599-2) з групи “За майбутнє”.

Depo.ua детально вже зупинявся на першому і другому з цих законопроектів. Тому лише згадаємо суттєві відмінності.

Читайте докладніше: Другий закон про олігархів: Чи налякає опозиція тих, кого насмішив Зеленський

Закон про олігархів від “ЄС”, “Батьківщини” і “Голосу”

Перша відмінність – визначати, хто у нас олігарх, буде не підконтрольний президентові Радбез, а Національне агентство по запобіганню корупції (НАЗК), очолюване нині Олександром Новіковим. При цьому НАЗК активно співпрацюватиме з Антимонопольним комітетом, що, на думку авторів, дасть можливість визначати реальних олігархів, а не тих, хто просто не подобається президентові. Друга відмінність: вимога до збалансованості інформації на олігархічних телеканалах, контроль за балансом здійснюють громадські організації у сфері медіа. Третя: моніторинг НАЗК діяльності чиновників, котрі раніше працювали на олігархів, а також моніторинг підприємств, що належать олігархам, аби ті не перетворилися на монополії.

Закон про олігархів від Полякова з “За майбутнє”

Далі коротко про інші альтернативи. Дітище Полякова має назву, ідентичну із проектом президента. Та й норми, викладені в тексті проекту закону, дуже нагадують президентські, окрім кількох нюансів. Зокрема, Поляков хоче заборонити видавати ліцензії на мовлення телеканалам, чиї власники знаходяться в реєстрі олігархів, і відмовляти в державній реєстрації друкованим ЗМІ з олігархічною власністю. Також фігуранти реєстру олігархів не можуть бути міськими головами.

Закон про олігархів від “Батьківщини”

У законопроекті “Батьківщини” “Про чесну політику і чесну владу” головна увага приділена діяльності Антимонопольного комітету, змінам до Виборчого кодексу, до закону про телебачення і радіомовлення. Так у фракції Юлії Тимошенко пропонують призначати і звільняти голову АМКУ парламентом за поданням прем’єр-міністра, кандидати на голову Антимонопольного комітету проходять через відкритий конкурс, вимоги до якого у законопроекті розписано детально. Також деталізовано процедуру прийняття АМКУ рішень про демонополізацію.

У Виборчому кодексі “Батьківщина” пропонує встановити для кандидатів у президенти і політичних партій розмір виборчого фонду в 0,3 розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а для кандидатів на посаду міських, сільських і селищних голів – 0,7. Що ж до обмежень у медіа, то автори пропонують встановити квоту у 30% на демонстрацію в політичному контенті осіб, які є або були державними діячами. Серед покарання за порушення цієї норми – припинення демонстрації політичного контенту.

Є у законопроекті “Батьківщини” й інші заборони, зокрема, обіймати посади керівників і членів спостережних рад підприємств з державною часткою власності більше 50% для крупних бізнесменів, представників суб’єкту великого підприємництва, для осіб, які обіймали високі посади у виконавчій владі. Ще один важливий нюанс – у проекті закону робиться акцент на стратегії з деолігархізації, її затверджує Кабмін на три роки після громадського обговорення. Без такого обговорення не можна вносити зміни до стратегії.

Якщо коротко, то: АМКУ має жорстко протидіяти монополістам, телеканали – не зловживати політичним контентом на користь тих, хто такий контент щедро фінансує, а держава повинна розробити й реалізувати стратегічний план, щоб замість нинішніх олігархів не з’являлися нові. Загалом же цей документ більше схожий не на альтернативний, а на геть окремий.

Чи прийме Рада закон про олігархів за версією Зеленського

Не має особливого сенсу визначати, який з антиолігархічних законопроектів кращий, і яку категорію мільярдерів більше влаштовує, адже за наявності монобільшості ініціювання законодавчих альтернатив представниками інших фракцій має переважно піарну мету. Без шансів на проходження. Приміром, хто захоче передати від РНБО до НАЗК таку чудову можливість підвищити рейтинг президента, як призначення когось олігархом? Чи відібрати у президента вплив на Антимонопольний комітет, який власне і визначає, хто у нас монополіст? Тобто, альтернативні законопроекти, а їх може бути й більше (навіть дивно, що щось подібне, аби познущатися з президентського Офісу, не запропонували депутати, котрі потенційно можуть стати фігурантами антиолігархічного реєстру), варто розглядати і як політичну гру, спрямовану на зведення ідеї Зеленського щодо олігархів до абсурду.

А що ж відбувається з президентським законопроектом? “Слуги” мають намір розглянути його у першому читанні ще до літніх парламентських канікул. Але не все так просто. Днями парламентський комітет з питань інтеграції України до Євросоюзу висловив низку зауважень до законотворчої ідеї Зеленського. Вони мають більш технічний характер, у той же час є слушними, адже йдеться про відповідність норм нашого закону європейському законодавству. І тут члени комітету рекомендували відправити законопроект №5599 на доопрацювання. Відразу зауважимо: це не профільний комітет, головний – з питань нацбезпеки й оборони, тому президентський проект закону можуть внести на голосування без врахування зауважень колег-євроінтеграторів.

Однак, по-перше, парламентські комітети мають розглянути і винести рішення по альтернативних законопроектах, а це займе певний час. По-друге, не факт, що монобільшість самостійно дасть за закон про олігархів необхідну кількість голосів. Якщо “слуги” не проголосують одностайно, це вдарить по їхньому рейтингу. А от коли документ підтримають дружні групи (“Партія За майбутнє” і “Довіра”), тоді потрібно дуже уважно слідкувати за текстом законопроекту до другого читання, аби в нього “випадково” не потрапили обмовки, що пом’якшують долю олігархів, які стоять за цими групами. По-третє, ще свого слова стосовно Зе-деолігархізації не сказали наші західні партнери. А їхнє слово може суттєво вплинути як на перебіг розгляду законопроекту, так і на його остаточний варіант. Передовсім йдеться про законність використання для формування реєстру олігархів такого органу, як РНБО.

Тому не варто забігати наперед, адже можуть бути різні варіанти розвитку подій – від відкликання законопроекту на доопрацювання (якщо це трапиться, Банковій потрібно буде придумати якусь правдоподібну легенду, щоб не виглядати слабаками), до підтримки в першому читанні значною кількістю голосів. А після цього вноситимуться сотні поправок, на підтримку яких проводитимуться серйозні інформаційні піар-кампанії. Бо можна вічно дивитися на те, як горить вогонь, тече вода і як в Україні борються з олігархами.



https://kievtime.com/wp-content/uploads/2021/07/zakon-v-pro-ol-garh-v-vzhe-chotiri-scho-dal-1.jpghttps://kievtime.com/wp-content/uploads/2021/07/zakon-v-pro-ol-garh-v-vzhe-chotiri-scho-dal-1-150x150.jpgadminПолітикаСуспільствоЧотири закони про олігархів і чим вони відрізняються У президентського законопроекту №5599 'Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)', з’явилися вже три 'брати' - з альтернативними ініціативами виступили спільно фракції 'Європейської солідарності', 'Батьківщини' і 'Голосу' (№5599-1), окремо 'Батьківщина' (№5599-3) та індивідуально...| Київської області та України | Kiev Time