В українській команді Вікіпедії, найбільшої онлайнової енциклопедії, активізували боротьбу з розповсюдженням на сайті маніпулятивної інформації та фейків.
25 вересня, всі користувачі української Вікіпедії (включно з адміністраторами та модераторами) при спробі внести в матеріал редагування з використанням джерел, які визначено як “пропагандистські сайти”, отримують специфічне сповіщення. Про це повідомив один з адміністраторів енциклопедії Назар Токар.
У сповіщенні користувачів інформують, що вони намагаються використати “потенційно неавторитетний сайт” як джерело.
Перелік джерел, що потрапили до “чорного списку” містить 26 позицій, серед них як українські видання, так і російські ЗМІ.
- “Известия”, Росія, сайти iz.ru, izvestia.ru
- “Комсомольская правда”, Росія, сайт kp.ru
- “РБК Россия”, Росія, сайт rbc.ru
- “РИА Новости”, Росія, сайт ria.ru
- “Страна”, Україна, сайт strana.ua
- JoInfo, Україна, сайт joinfo.ua
- “Антикор”, Україна, сайт antikor.com.ua
- divannaya-sotnya.com (раніше за цією адресою знаходився новинний портал, наразі — порно-сайт)
- “Федеральное агентство новостей”, Росія, сайт riafan.ru
- “Экономика сегодня”, Росія, сайт rueconomics.ru
- “Народные новости”, Росія, сайт nation-news.ru
- “Знай”, Україна, znaj.ua
- “Журналистская правда”, Росія, сайт jpgazeta.ru
- “Політека”, Україна, сайт politeka.net
- “112”, Україна, сайт 112.ua,
- “NewsOne”, Україна, сайт newsone.ua
- “Наш”, Україна, сайт nash.live
- “Zik”, Україна, сайт zik.ua
Назар Токар пояснив, що “чорний список” було сформовано за результатами тривалого жвавого обговорення всередині Вікі-спільноти, у якому могли брати участь всі охочі. Затверджувався “чорний список” також колегіально — рішення не було одноосібним.
За словами Токаря, активізувалося обговорення створення такого списку після зґвалтування та катування поліціянтами жінки в Кагарлику. Тоді одразу декілька видань, порушуючи норми етики, поширили особисту інформацію жертви, вказавши не лише її ім’я, а й адресу, ім’я дочки постраждалої жінки тощо.
Адміністратор Укрвікі запевняє, що ідея створення такого списку не нова. Такими ж інструментами користується чимало інших мовних версій онлайнових енциклопедій. Саме українська команда в цьому питанні орієнтувалася на досвід болгарської Вікіпедії.
Такі кроки, зазначає Токар, зумовлені тим, що якщо державна політика щодо дезінформації є недостатньо ефективною, заходи для боротьби з фейками, маніпуляціями та пропагандою доводиться брати на себе небайдужій спільноті.
Що ж Вікі робитиме в цьому напрямі далі? Впродовж наступних 1-2 місяців (термін ще остаточно не визначено) команда української Вікіпедії спостерігатиме за тим, чи допомагають сповіщення-попередження зменшити кількість посилань на вказані джерела.
Якщо цей крок не допоможе, є ймовірність, що право додавати редагування з посиланнями на ЗМІ з “чорного списку” залишать лише за адміністраторами та модераторами, які перевірятимуть правдивість вказаних в матеріалах фактів.
За власниками сайтів з “чорного списку” залишено право брати участь в обговореннях, аби домогтися виключення з переліку, але визначеної процедури для цього поки що немає. Самі адміністратори не виключають, що перелік зазнаватиме змін.
ВАС МОЖЕ ЗАЦІКАВИТИ:
У Києві назвали переможців фестивалю фестивалю документального кіно
Українська делегація відвідала Брюсель де обговорювали партнерство України та ЄС
Українська команда зайняла перші місця на міжнародному турнірі у Франції.
Українська енергетика створює проблему для національної безпеки
Українська соціальна мережа з’явиться через 2 місяці
Скандальна українська співачка-зрадниця оголилася для глянцю (фото)