Під час розкопок у національному заповіднику “Софія Київська” знайшли унікальні знахідки

Розкопки почали через утворене пороху в ями над одним з ділянок підземних споруд.
За словами дослідника, на сьогодні це найдавніша археологічна знахідка на території садиби Софії Київської

Залишки інгумаційного жіночого поховання та бронзову шпильку у вигляді пастушої палиці виявили під час розкопок в національному заповіднику “Софія Київська”.

Про це повідомив дослідник Ігор Полуектов в Facebook.

“Від нього (інгумаційного жіночого поховання – ред.) Залишилися тільки нижні кінцівки – верхня частина скелета потрапила в прірву і, ймовірно, буде знайдена пізніше, при виборі провалу на значно нижчою глибині (роботи тривають)“, – написав Полуектов.

Виявлено речі попередньо датують V – IV ст. до н.е. За словами Полуектова, на сьогодні це найдавніша археологічна знахідка на території садиби Софії Київської.

“Завдяки цій знахідці, а також сукупності ряду інших ознак вдалося атрибутувати поховання і зв’язати його з племенами Підгірцівський-милоградської культури, ареал поширення якого охоплював Верхнє Подніпров’я, північну частину сучасної України в Стугна і Південного Бугу. Період розквіту цієї культури припав на першу половину VІІІ – початок ІІІ ст. до н. е. – час, коли встановилися і зміцнилися регулярні контакти її спільноти з представниками скіфської культури “, – написав він.

Розкопки почали через утворене пороху в ями над одним з ділянок підземних споруд.

“Головним завданням для дослідників було розкрити зруйновану ділянку підземелля, обстежити і зміцнити її. У той же час здійснювалися археологічні дослідження культурних нашарувань навколо прірву”, – написав Полуектов.

Також на місці розкопок виявили цікаву знахідку – заготовку для друку, датоване другою половиною XIV століття.

“Очевидно, що ця печатка була пов’язана з Київською митрополією при Софії Київській (Кафедральному митрополичому храмі), де був архів, куди стікалися листи з усього світу. Як бачимо, він продовжував своє існування і в послемонгольский час, листи відправлялися, скріплювалися печатками”, – пояснив дослідник.

Це, за його словами, свідчить про те, що життя Києва не переривалося після навали.