Україна відмовляється від радянського принципу “полонений – значить зрадник”. Однак погано працює з психологією звільнених заручників та родичів в’язнів ОРДЛО

Починаючи з 2014 року, в полоні бойовиків ОРДЛО побувало близько 1300 українських бійців – без урахування тих, кого вважають зниклими безвісти. Про це свідчать джерела “Новинарні” в Міноборони.

Перевести цю статистику в офіційну непросто. Найбільш заплутаними є дані за 2014 рік, адже в той час обміни полоненими часто відбувалися на низовому, волонтерському та інших недержавних рівнях.

Офіційні коментарі щодо кількості українських громадян, яких сепаратисти незаконно утримують в ув’язненні зараз, надає лише Служба безпеки України.

У відповідь на запит СБУ повідомила: при Службі створено Об’єднаний центр з координації пошуку, звільнення незаконно позбавлених волі осіб, заручників та встановлення місцезнаходження безвісти зниклих в районі АТО.

За обліковими даними Центру, станом на 2 червня 2017 року в заручниках залишаються 128 осіб, в тому числі: військовослужбовці [ЗСУ] – 61, особи, які проходять службу в Національній гвардії України – 4, співробітники МВС – 3.

У грудні українська сторона на переговорах у Мінську заявляла, що Києву відомо про місце перебування 58 заручників.

Водночас представники ОРДЛО підтверджують утримання менш як половини українців із тих 128-ми, яких рахує СБУ.

Загальна “українська” цифра полонених і зниклих безвісти (їх понад 400) зменшується, коли надходять підтверджені дані про смерть бійця, який вважався заручником. І збільшується – коли в неволю до “сепарів” потрапляють нові українські військові.

В СБУ на запит повідомили, що з початку 2016 року – тобто в період, коли інтенсивність бойових дій на Донбасі суттєво знизилася порівняно з першими 1,5 роками війни – в заручники незаконних збройних формувань потрапили 42 особи.

Найбільше полонених було улітку 2014-го та зимою 2014-2015 – Іловайський котел, Донецький аеропорт, Дебальцеве. Тоді через підвали й тюрми так званих “д-лнр” пройшло близько тисячі українських військових, серед яких – мобілізовані, добровольці, багато офіцерів.

В АТО – як на війні: чи може заручник терористів вважатися військовополоненим?

В офіційній документації силові відомства не випадково вживають термін “заручники”. Адже де-юре бойові дії на Сході вважаються “антитерористичною операцією”. Конвенції й міжнародні домовленості бойовиків-терористів не покривають, тож і захоплюють вони не військовополонених, а заручників.“Відповідно до міжнародного гуманітарного права, полоненим може вважатися військовослужбовець однієї з держав, які ведуть між собою війну. На сьогодні Російська Федерація заперечує участь своїх терористичних військ у війні проти України, тому й полонених у нас “немає”, – пояснив в коментарі начальник управління психологічного забезпечення Головного управління морально-психологічного забезпечення ЗСУ, полковник Сергій Грилюк.

Водночас він наголосив, що будь-яке захоплення в заручники військовослужбовця або цивільної особи незаконними збройними формуваннями суперечить міжнародному гуманітарному праву та переслідується за законом.

“Я впевнений, що кожен, хто на тимчасово окупованих територіях України брав у заручники наших громадян, згодом отримає заслужене  покарання”, – додав полковник.

З точки зору міжнародного права дискусію щодо термінології, здавалося б, завершено. Та недарма ж “конфлікт” на сході України носить усі ознаки гібридної війни. Терорист може вважати себе борцем за справедливість, а безпосередній учасник бойових дій, який незаконно перетнув державний кордон, – назватися стороннім спостерігачем.
Проте чи мусять інші сторони беззаперечно погоджуватися на такі визначення?

“Популярне твердження про те, що заручників, яких утримують бойовики ОРДЛО, не можна назвати військовополоненими, – це маніпуляції. Можна!” – переконана військовий психолог Олена Нагорна, яка є співголовою комітету психологічної адаптації й соціальної реабілітації Асоціації народних волонтерів при Міністерстві оборони.

Російську Федерацію офіційно визнали країною-агресором як Верховна Рада України, так і численні міжнародні організації, аргументує свою позицію Нагорнаю. І міжнародні спостерігачі сміливо використовують термін “військовополонені” щодо українських бійців, яких утримують у самопроголошених «д-лнр». Зокрема, саме таку термінологію вжито в доповіді депутатки Сейму Польщі Малгожати Госєвської “Російські військові злочини в Східній Україні у 2014 році”, яку вона представила Європарламенту. Доповідь ґрунтується на понад 60 інтерв’ю з колишніми в’язнями, яких утримували на непідконтрольних Україні територіях Донецької та Луганської областей.

Повний текст статті тут



https://kievtime.com/wp-content/uploads/2017/06/polon-ORDLO-ukrayinskiy-boyets-v-poloni-DNR-LNR-1.pnghttps://kievtime.com/wp-content/uploads/2017/06/polon-ORDLO-ukrayinskiy-boyets-v-poloni-DNR-LNR-1-150x150.pngКиївUncategorizedВійна з РосієюЗброя УкраїниСуспільствоАТО,війна з росією,військовополонені,полоненіУкраїна відмовляється від радянського принципу “полонений – значить зрадник”. Однак погано працює з психологією звільнених заручників та родичів в’язнів ОРДЛО Починаючи з 2014 року, в полоні бойовиків ОРДЛО побувало близько 1300 українських бійців – без урахування тих, кого вважають зниклими безвісти. Про це свідчать джерела “Новинарні” в Міноборони. Перевести цю статистику в офіційну непросто....| Київської області та України | Kiev Time