“Децентралізація через централізацію?”, – Дмитро Белоцерковець

Нещодавно був опублікований законопроект №2598, яким пропонується внести зміни до Конституції.

Підносилося це з модним нині словом “децентралізація”, але фактично можна побачити підміну понять, адже в документі намагаються відкрити двері до майбутньої централізації.

Не можна пройти повз таких ініціатив, адже вони фактично можуть визначити на року нашу з вами життя в містах і громадах. Навіть в Страсбурзі вирішили не проходити повз цієї ініціативи, організувавши засідання комітету Європарламенту, і всерйоз почали дискусію про “децентралізації через централізацію” за пропозиціями в 2598, яку не можна назвати позитивною. Що ж так лякає багатьох як українських, так і європейських експертів?

1. Пропонується ввести нового представника виконавчої влади на заміну державним адміністраціям – префекта. Префект буде підкорятися Президенту і Кабміну. У чинній редакції за виконавчу владу відповідає тільки уряд. Навіщо заштовхувати Президента у виконавчу владу? Це “попахує” добре забутим нами терміном “президентський-парламентська республіка”.

2. Ключовою, на мою думку, пункт, який може привести до “узурпації”. Префекти можуть оскаржувати рішення місцевих рад / виконкомів шляхом звернення префекта до Президента. Президент в свою чергу має право звернутися до Конституційного суду. А КСУ повинен прийняти рішення за 7 днів!

Ймовірність прийняття рішення у відведений термін стрімко наближається до 0. На жаль, не розписано, що відбувається в разі, якщо за відведений час КСУ не приймає рішення. Зате чомусь розписано, що на період розгляду звернення в Конституційний суд припиняються повноваження ради / виконкому / мера і вводиться тимчасовий державний уповноважений, який фактично заміняє всю місцеву владу до прийняття КСУ рішення. Так від прочитаного Янукович вже “перекинувся” б в Ростові, якби звичайно вмів читати законопроекти.

3. Дострокові вибори місцевих рад та мерів проводяться за новою процедурою. Ініціатива префекта, рішення Президента. Нагадаю, що зараз діє куди більш демократична процедура – рішення парламенту і підпис Президента.

4. Київ і Севастополь втрачають особливий статус. Чи не здається вам дивним, що в Конституцію РФ Кремль незаконно вніс Севастополь, тоді як з Конституції нашої країни, його пропонують прибрати? Це помилка?! Або це позиція ?! На це питання ми все ще чекаємо відповідь, але явно не такий ділетанскі, як почули від поки що ще глави парламентського комітету з питань зовнішньої політики Богдана Яременка, який, ризикну припустити, ще не читав 2598.

Що стосується Києва, то його в проекті закону позбавляють статусу, завдяки якому здійснюється особливе місцеве самоврядування. Що це означає? Сьогодні особливий статус столиці визначає виняткову роль виконавчої влади, тоді як в інших сферах життєдіяльність міста визначається на законодавчому для всієї країни рівні. Прибираючи дане позначення столиці з Конституції, автора 2598 створюють можливості внести в закон про столицю будь-які норми, які можуть суперечить іншому законодавству. Для цього потрібно лише 226 голосів. Немає однозначної відповіді, добре це чи погано. Однак, пропонуючи такі зміни, як мінімум, слід було б спочатку провести професійну громадську дискусію і, можливо, громадські слухання.

5. Питання “місцевої демократії” в умовах українських реалій переходить в стадію контрольованої демократії з центру. Чому? Пропонується повернути державний нагляд і відсутня чітка трактування, в яких питаннях він може використовуватися. Давайте говорити прямо – це буде прекрасний інструмент для залякування незгодних з центром місцевої влади.

6. Зменшення терміну повноважень місцевої влади. Замість 5 років отримуємо 4 роки. Тут, здавалося б, нічого страшного немає, але це пряме порушення рівності форм народовладдя. Президент і Верховна Рада обираються на 5 років. Виходить, центральна влада отримує на один рік менше часу для реалізації своїх програм і цілей.

7. Велика кількість плутанини і юридичних протиріч. Починаючи терміном “громада” і закінчуючи формуванням округів. Про повноваження керівників нових громад взагалі забули. Це все буде нести велику загрозу для роботи місцевого самоврядування. При формуванні Конституції не можна давати навіть мінімального шансу на подвійну або потрійну трактування, інакше в майбутньому це може породити колапс.

8. Відсутні гарантії місцевого самоврядування на рівні округів і областей. Це говорить про те, що централізувати їх повноваження при бажанні можна на рівні законів, де потрібно не 300 голосів, а 226. Мудрим ходом з боку Президента був би відкликання законопроекту 2598 і початок повноцінної дискусії, як на національних майданчиках начебто Асоціації міст України, так і на європейських майданчиках.

# АМУ #AUC

Сильні громади – сильна Україна!

– Дмитро Белоцерковець (Dmitriy Belotserkovets)