Рекреаційні зони – це ділянки суші і водного простору, призначені для масового відпочинку місцевих мешканців і туристів. У них заборонено вести будь-яку господарську діяльність. І тим паче – змінювати природний ландшафт. Однак деякі забудовники з благословення своїх покровителів через цю норму переступають.
Про це йдеться в екологічному проекті «Вижити в Україні» з ведучим, олімпійським призером греко-римської боротьби Жаном Беленюком.
Святошинський район Києва
На його території розташовано п’ять парків загальною площею майже 66 гектарів. Цю офіційну цифру, кажуть мешканці вулиць Живописної та Львівської, вже суттєво вкоротили. Принаймні на один парк у цьому районі точно стало менше. Місцеві розповідають: все почалася 2009-го. Тоді забудовника вони зупинили, але цього року історія набрала нових обертів.
«Зелена зона, фактично, залишилися, бо її функціонального призначення під будівництво ніхто не змінював. Забудовник десяток років не міг отримати дозвіл на будівництво. Але коли кияни обрали мера, який дружить із забудовниками – все змінилося», – пояснює депутат Київради Прохор Антоненко.
Орендарем землі є ТОВ «Південбудконтракт». Ця фірма зареєстрована в місті Дніпро. А забудовник київський – «ІБК ЦЕНТРОБУД». Обидві фірми не виконали вимог, до яких ще у 2004 році їх зобов‘язало державне управління екології. Усі насадження, тобто 59 дерев, що залишаються в межах будівництва, повинні бути огороджені дерев‘яними щитами.
Екологічна угода міста, яку Київ підписав ще в 2005 році, зобов‘язує на відстані півкілометра від кожного житлового будинку мати зелену зону. Також половина поверхні тротуарів має перебувати під тінню дерев.
Микільська слобідка
Це набережна зона на лівому березі Києва протяжністю три кілометри. Тут, біля Дніпра, збудують десять багатоповерхівок. Три з них уже звели.
Територія житлового комплексу «Сонячна Рив’єра» – одна з найскандальніших у Києві. Будівництво триває ще з 2004-го. Тоді документи на оренду землі, як і на вулицях Львівській та Живописній, підписував мер Леонід Черновецький. Та через сотні звернень містян до суду роботи припинили.
«Згідно з генеральним планом – тут зелена зона. Ми виграємо суди, але водночас на рішення подають апеляцію. І у той час вони добудовують ще кілька поверхів. Забудовники користають моментом», – говорить громадський активіст Олексій Кравчук.
Експерти із водного законодавства тлумачать: будувати так близько до річки не можна.
«Від малих річок можна будувати за 25 метрів, 50 – від середніх. Що стосується Дніпра – це велика річка. Відстань від неї має бути 100 метрів», – зазначає голова ГО «Водні ресурси» Антон Пузань.
«Забудовник вважає, що Дніпро – середня річка. Однак це порушує і здоровий глузд, і норми законодавства. Адже не просто так ці межі встановлювалися», – упевнений правозахисник Станіслав Белєєв.
«Укрбуд» – одна із семи впливових будівельних компаній в Україні. Її президент – Максим Микитась. На старті будівництва був однопартійцем мера Віталія Кличка. Сьогодні – народний депутат України від президентської партії. Таких, кажуть мешканці, не зупинить і те, що з початком будівництва сусідні споруди вкрилися тріщинами. Місцеві мешканці одразу почали звертатися до суду.
«В грудні 2016 року Київрада прийняла детальний план території. Рік ми провели в суді і минулого тижня був висновок. Затвердження цього плану визнали незаконним і рішення скасовано», – каже правозахисник Станіслав Белєєв.
Совські ставки
«Ці ставки є домівкою різних ящірок, болотяних черепах, водоплавних птахів тощо. Однак зелену зону хочуть забудувати. Планують на площі двадцяти гектарів звести двадцять два будинки. Абсурдно, але цей проект називається «Відновімо Совські ставки»», – розповідає еколог Катерина Полянська.
Парадокс у тому, що забудовник зареєстрував у Київраді петицію під назвою «Збережемо Совські ставки». Та місцеві люди не ймуть цьому віри, бо зацікавленими особами, мовляв, є депутати.
«Проведемо інвестиційний конкурс. Є вже певні напрацювання. Однак нічого конкретного стверджувати не можу, бо інформацією не володію», – коментує представник забудовника Руслан Гончаров.
Голосієвський район столиці
Тут більша частина території – зелена зона, зокрема Голосіївський ліс та Голосіївський народний парк, що об‘єднує також парк Феофанію. Загальна площа – 780 гектарів. Тут росте понад 250 видів дерев та кущів. Ще донедавна зазначену територію вважали однією з найбільших зелених зон Києва. Сьогодні її велика частина опинилася за металевим парканом.
«Тут є царський палац пана Косюка. Житловий будинок площею понад 1170 квадратних метрів», – наголошує юрист-правозахисник Олександр Дядюк.
Юрій Косюк – бізнесмен, власних агрохолдингу «Миронівський хлібопродукт». До 2014 – голова Адміністрації Президента. Сьогодні ж він позаштатний радник Петра Порошенка.
Ще в 2004 році частину території Національного парку чомусь віддали Хотівській сільскій раді. Всі ці ділянки роздані під кооперативи.
«Цілий перелік земельних ділянок є приватною власністю Косюка. Якщо дивитися по карті, то побачимо, що будинок межує з парком Феофанія. Я реаліст, а тому сумніваюся, що хтось знесе цю забудову. У мене мрія – не дати спорудити будинки на 16 гектарах, які залишилися», – підкреслює юрист-правозахисник Олександр Дядюк.
І справді, впритул до «Версалю» Косюка під лісом росте нова забудова.
Спільні проблеми
Всі ці проблемні місця об‘єднує те, що землі були здані в оренду ще в 2004-2007 роках.
Впродовж трьох років забудовник на ділянці не вів жодних робіт, щоб не викликати в громади обурення. А все тому, що в українському законодавстві є такий термін, як позовна давність, і становить він три роки. Коли мине цей час, довести в суді свою правоту складно, позаяк термін подачі скарги на забудовника минув.
Нещодавно у Верховній Раді зареєстрували вже новий законопроект, який має скасувати термін давнини. Отже, шанси законно поновити боротьбу у мешканців знову є.
У 2002 році на одного киянина припадало майже 17 квадратних метрів зелених зон, тобто парків і скверів. Ці цифри закладено в чинному Генплані Києва до 2020 року.
«Всі забудови, які почалися від 2002 року є всупереч генплану», – звертає увагу еколог Олексій Василюк.
«Головна проблема у тому, що реального генплану нема. Всі забудови роблять хаотично, на місцевому рівні вирішують», – зазначає директорка ГО «Зелена Хвиля» Олександра Халаїм.
За період із 2002 року і до сьогодні Київрада віддала під забудову чимало зелених зон: приблизно 400 гектарів, а також 4 тисячі міських лісів, серед яких і рекреаційні території.
«Існує п’ять версій генерального плану. Те, що він не відповідає кардинально діючому плану, всі розуміють. Те, що генеральним планом зменшують кількість зелених зон в кварталах існуючої забудови – також всім ясно», – додає екс-заступник головного архітектора Києва, член Української академії архітектури Віктор Глеба.
ВАС МОЖЕ ЗАЦІКАВИТИ:
У Ворзелі на території колишнього санаторію “Зірка” вирізали близько 30 дерев. Відео
Вночі в Києві епічно побилися прихильники і противники забудови скверу
У Києві СБУ викрила банду, яка проводила незаконні оборудки з нерухомістю
У Києві було демонтовано 1392 незаконні рекламні конструкції
Екс-заступника мера Києва Володмира Бондаренка не каратимуть за фейковий диплом
Поліція Києва шукає свідків вибуху у парку Кіото