Цього року ягід буде більше, експерт

Столичні ринки почали заполоняти вітчизняні черешні та полуниці, які цьогоріч дозріли раніше. Чи будуть такими ж багатими прилавки в сезон врожайності інших ягід і фруктів? Чи тішитимуть не тільки око, а й гаманці?

Садівники й городники кажуть, що ягоди будуть якщо й не дефіцитним продуктом, то недешевим. Цифри на цінниках диктуватимуть погода, експорт, зарплата і трудова міграція.

Як і торік, погода знову підвела ще в період цвітіння. Минулої весни квіт і зав’язь пошкодили травневі морози, а нинішньої, навпаки, спекотне літо настало ще в квітні, причому – зненацька, як тільки зійшли запізнілі березневі сніги.

“Усі ми бачили активне цвітіння плодово-ягідних культур і чули від експертів слово «рекорд» у прогнозах на врожай, але різке потепління й оте буйне цвітіння стали найбільш несприятливим фактором. Висока температура спровокувала швидкий термін цвітіння, а відтак і запилення: 5-10 днів замість 2-3 тижнів. Водночас зацвіло одразу все, не тільки садові культури. І, якщо сказати простою мовою, бджілки з яблунь перелетіли на ріпак, бо там і цвіту, і меду більше. Одночасно активізувалися всі різноманітні шкідники і хвороби. Вплинув і дефіцит вологи – майже удвічі менше від норми… Вирішальне значення в оцінці врожаю фруктів для садівників матиме червневе опадання зав’язі, тоді дерева остаточно «зрозуміють», скільки плодів вони зможуть виростити і скинуть зайву слабшу зав’язь. Нині багато залежить від дощів. Але без граду і буревіїв, які, втім, вже наробили шкоди в окремих регіонах, – твердить голова асоціації «Укрсадпром» Дмитро Крошка.

З садівником-промисловцем погоджується й садівник-науковець, старший співробітник Інституту садівництва НААН України Олег Китаєв:

“Торік врожай був поганим, тож дерево відпочило, і ми очікували цьогоріч на рекорд. Але довга зима і раннє літо «з’їли» весну. 12 температурних рекордів встановлено на початку травня. Ми з острахом спостерігаємо за наростанням зав’язі. Вишні і черешні почуваються більш-менш нормально, а от персик, абрикос, алича і слива зав’язуються слабенько. Тим більше, що абрикоси, які торік квітували дуже активно, але втратили цвіт від заморозків, цього року цвіли дуже обережно.”

Заспокоює Ліліана Дмитрієва, директор відомого господарства-розсадника. Вона каже, що цього року ягід буде більше – почнуть давати врожай плантації, закладені два-три роки тому, коли були гарні попит і ціни на ягоди через неврожай у Європі. Крім того, збільшуються площі, на яких ягоди вирощуються в закритому ґрунті, у так званих тунелях, захищених від несприятливої погоди.

Другий фактор, який вплине на ціну ягід на нашому ринку, – експорт.

“Збільшення площ під ягідниками, конкуренція ніби й спонукають до зниження цін, але більшість підприємств не орієнтовані на «свіжий» внутрішній ринок. Продукцію вирощують під конкретного замовника. У бізнес-планах передусім передбачено заморозку чи іншу переробку. Орієнтуватися на наші ринки неможливо за будь-якими бізнес-планами. Рідко навіть які супермаркети закуповують партії напряму з поля. Спершу продукція потрапляє до розподільників. А це ж ягода! Вона швидко псується”, – додає Ліліана Дмитрієва.

За її словами, українська ягода торує нелегкий і недешевий шлях на ринки Європи, Близького і Середнього Сходу. Але там непросто продати, як у нас на ринку. Потрібно подолати чимало бар’єрів з сертифікації, маркетингу, тож традиційними імпортерами залишаються сусідні країни, передусім, Білорусь. Шукати покупця за кордоном змушує й те, що за останні роки витрати на виробництво ягоди значно зросли, тоді як ціни приблизно стабільні через те, що доходи населення відчутно не збільшуються.

Позначиться на «ягідних» цінах і трудова міграція українців.

“Це ручна праця, тому люди – ще один фактор, який вплине на врожай”, – каже Дмитро Крошка.

А Ліліана Дмитрієва зазначила, що торік садівники змушені були значно підняти заробітки не тільки через підвищення мінімальної зарплати, а й через відтік працівників за кордон:

“Як тільки відкрили «безвіз», з усіх господарств певна кількість людей поїхала на сезонні роботи на чужину.”

Крім перелічених, садівники називають й інші фактори, – ті, які ми чуємо від усіх, хто піднімає ціни: подорожчання засобів захисту рослин та добрив за рік на третину, пального, тарифів, зростання податків…

«Вечірній Київ»