Київ дерусифікував ще двадцять дев’ять обʼєктів

Київ продовжує процес відмови від російських назв географічних об’єктів.

У четвер, 18 січня, депутати Київської міської ради прийняли рішення про зміну назв вулиць, скверів та площ, які асоціювалися з росією або її історією.

Про це повідомляється на сайті Київської міської ради.

Секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко заявив, що незабаром у столиці буде повністю завершено процес дерусифікації об’єктів.

“Ми не дозволимо, щоб російські наративи займали місце на карті Києва. Агресор, який вбиває наших людей, не заслуговує на шанування у вільній Україні. Київ не належить до так званого великого СРСР. У місті-герої Києві не повинно бути топонімів, які вихваляють російську імперію та російський імперіалізм”, – сказав Бондаренко.

Київ. Об’єкти з новими назвами

У Печерському районі:

вулиця Сергія Миронова (раніше Салтикова-Щедріна);
сквер Дмитра Да Вінчі Коцюбайла (раніше без назви) між вулицями Михайла Омеляновича-Павленка та Іподромним провулком;
сквер Миколи Мозгового (раніше без назви) між вулицями Бастіонна та Михайла Бойчука.

У Шевченківському районі:

провулок Анатолія Кудрицького (раніше Тропініна);
вулиця Князя Володимира Мономаха (раніше Отто Шмідта);
вулиця Мрії (раніше Академіка Туполєва);
вулиця Праведників (раніше частина вулиці Оранжерейної від вулиці Юрія Іллєнка до вулиці Дорогожицької).

У Святошинському районі:

вулиця Павла Глазового (раніше Григорія Онискевича);
вулиця Володимира Гапоненка (раніше Анатолія Пантелькіна);
бульвар Миколи Руденка (раніше Кольцова);
вулиця Гетьмана Кирила Розумовського (раніше Миколи Краснова);
вулиця Бахчисарайська (раніше Спартаківська);
вулиця Олександра Оксанченка (раніше Огарьова);
вулиця Олексія Бездольного (раніше Червонозаводська).

У Дніпровському районі:

вулиця Сергія Набоки (раніше Бажова);
вулиця Бориса Мартоса (раніше Плеханова);
вулиця Дениса Рачінського (раніше Комбінатна);
вулиця Чорних Запорожців (раніше Петра Запорожця).

У Солом’янському районі:

вулиця Олега Афанаса (раніше Бакуніна);
провулок Оксани Вороніної (раніше Металістів);
вулиця Академіка Возіанова (раніше Академіка Карпінського);
провулок Мар’яна Гаденка (раніше Федосєєва);
вулиця Дениса Монастирського (раніше Сурикова).

У Подільському районі:

вулиця Ворзельська (раніше Верещагіна).

У Голосіївському районі:

вулиця Зої Бутенко (раніше Сєченова).

У Деснянському районі:

площа Героїв Чернігова (раніше без назви) на розі вулиць Радунської та Милославської;
вулиця Михайла Осадчого (раніше Тургенєва).

У Дарницькому районі:

вулиця Гліба Бабича (раніше Канальна).

В Оболонському районі:

вулиця Михайла Гориня (раніше Єрмака).

Дерусифікація

Дерусифікація – це процес, спрямований на зменшення або вилучення російського впливу, мови чи культури з певної території чи суспільства. Цей термін може застосовуватися до різних сфер, таких як мовна політика, освіта, медіа, культурні практики тощо.

Процес дерусифікації може виникнути внаслідок різних факторів чи подій, таких як політичні зміни, культурний рух, намагання визволитися від залежності, реформи в освіті тощо. Це може бути ініційовано як державною політикою, так і ініціативами громадянського суспільства.

Наприклад, дерусифікація може включати в себе зміну мовної політики, заміну російської мови на інші офіційні мови або підтримку розвитку інших мов. У контексті культурної дерусифікації це може включати в себе підтримку та розвиток національних традицій, культури та мистецтва, щоб підкреслити самобутність ідентичності.

Цей термін часто використовується в політичних і соціокультурних дискусіях, і його сприйняття може залежати від контексту та точки зору осіб, які обговорюють це явище.