Російський наступ сповільнюється на тлі активності ЗСУ
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) відзначають, що російські війська дедалі частіше втрачають темп наступальних дій на ключових ділянках фронту. Причиною цього називають поєднання українських контратак, ударів по логістиці та виснаження ресурсів окупаційної армії.
За оцінками експертів, весняно-літня кампанія РФ у 2026 році не демонструє очікуваних результатів, а просування ворога залишається обмеженим і нерівномірним.
Українські контратаки перехоплюють ініціативу
ISW зазначає, що Сили оборони України не лише утримують позиції, але й у низці секторів переходять до активних контрдій. Це дозволяє локально відновлювати контроль над територіями та змушує російське командування перекидати резерви між різними напрямками.
Унаслідок цього російська армія опиняється перед вибором: або продовжувати штурмові дії, або зміцнювати оборону на ділянках, де ЗСУ чинять тиск. Така ситуація розмиває наступальний потенціал РФ і знижує ефективність її операцій.
Втрати і логістичні проблеми РФ як ключовий фактор
Однією з головних причин зниження ефективності російських військ аналітики називають значні втрати особового складу та техніки. Українські удари середньої дальності по складах, командних пунктах і шляхах постачання ускладнюють логістику та знижують швидкість реагування російських підрозділів.
Крім того, за даними ISW, темпи просування РФ у 2026 році суттєво нижчі, ніж у попередні періоди війни, що свідчить про поступове виснаження наступального ресурсу.
Україна нарощує тактичну ініціативу
У звітах ISW також підкреслюється, що українські сили дедалі частіше діють проактивно. Йдеться як про локальні контрнаступальні операції, так і про системні удари по тиловій інфраструктурі противника.
Завдяки цьому Україна поступово відновлює тактичну ініціативу на окремих ділянках фронту, що раніше перебували під тиском російських військ.
Росія змушена змінювати стратегію наступу
Аналітики відзначають, що російське командування дедалі частіше змінює тактику: замість масштабних проривів застосовуються обмежені штурмові дії малими групами. Це пов’язано з дефіцитом ресурсів, високими втратами та складнощами у координації підрозділів.
У результаті бойові дії набувають характеру виснажливої війни, де жодна зі сторін не може досягти швидкого стратегічного прориву.
Перспективи фронту: війна на виснаження
ISW прогнозує, що поточна динаміка може зберігатися й надалі. Українські контратаки та удари по тилу, ймовірно, й надалі ускладнюватимуть російські наступальні операції, тоді як РФ буде змушена витрачати дедалі більше ресурсів для збереження нинішніх позицій.
Таким чином, фронт поступово переходить у формат війни на виснаження, де ключову роль відіграють не лише територіальні зміни, а й здатність сторін підтримувати довготривалу бойову ефективність.





