Його «серце» може зупинитися: печі пропустили вже п’ять технологічних капремонтів.

Київський крематорій хоче підняти ціни. Тарифи на тутешні послуги не змінювали понад вісім років. А також підприємство просить грошей із бюджету. Оскільки будівлі не знали капремонту 43 роки – з моменту відкриття, а такого ж віку печі востаннє капітально відремонтовані у 1998-2002 роках.

«Серце крематорію – печі!», – коротко відповів директор підприємства Ігор Дашуков на запитання членів комісії Київради з питань ЖКГ про найнагальніші потреби.

Кожна з чотирьох двокамерних печей, за технічними вимогами англійського виробника, потребує капремонту щоразу після 10 тисяч кремацій. Тобто через кожні три роки, з огляду на нинішні обсяги навантажень (торік, скажімо, тут провели 13,5 тисяч «полум’яних похоронів»; у першому кварталі цього року – майже 4 тисяч, до півсотні на добу).

Стан основних будівель – кремаційного і ритуального корпусів – теж іще 2003 року визнано незадовільним. «Об’єкти придатні до обмеженої експлуатації і потребують капремонту», – сказано у висновку техогляду 15-річної давнини.

Вартість так званих «послуг за згодою сторін» підняли рік тому. А обґрунтування тарифів на перелік основних (оформлення договорів замовлень та свідоцтва про поховання, кремація тіла, поховання урни з прахом у колумбарії тощо), які затверджує КМДА, торік надіслано до мерії. Ще тоді зазначалося, що ціни вкрай збиткові, а зношеність основних засобів – 85,7%. Єдине у столиці і одне з трьох в Україні спецпідприємство, як сказав голова профільної комісії Київради Володимир Бондаренко, «розвалюється на очах».

Нині середня зарплата 102-х тутешніх працівників становить понад 12 тисяч (сюди за «мінімалку» нікого не наймеш!), а тарифи на їхні послуги затверджувалися, ще коли мінімальний заробіток був 630 гривень. До збільшення собівартості послуг, як зазначають у крематорії, призвели також подорожчання енергоресурсів, комунальних послуг тощо.
Ігор Дашуков стверджує, що на підприємстві економлять на всьому: майже півмільйона заощадили на адміністративних витратах, ще триста тисяч – на операційних.

“Уже кілька років поспіль у бюджеті на крематорій закладається одна й та ж сума – по сто тисяч. Мовляв, на біотуалети. А те, що підприємство понад сорок років без капремонту, це просто неповага до горя людей, – каже заступник голови профільної комісії Київради Святослав Кутняк. – За звітами, через 3-4 роки не буде місця для урн в колумбарії. Новий крематорій одразу побудувати не вийде. Але завжди можна знайти на першочергові заходи в старому мільйон-два з 50-мільярдного бюджету. Треба звернутися до бюджетної комісії, аби при найближчому коригуванні міських видатків заклали відповідні кошти.”

На капремонт старого крематорію, за словами його директора, необхідно 18 мільйонів, тоді як будівництво нового оцінюють у 190. Спорудження другого столичного крематорію на лівому березі передбачено у Комплексній цільовій програмі підвищення енергоефективності та розвитку житлово-комунальної інфраструктури Києва на 2016-2020 роки. Торік у міськбюджеті Київрада навіть заклала чотириста тисяч гривень на розробку земельної та іншої проектної документації. Однак, за словами депутатів, поки що не знайдено підходящої ділянки.

Тим часом кремацій у Києві більшає на 300-400 щороку: якщо 2000-го було трохи більше восьми тисяч, то минулого – понад тринадцять. За сорок років тут загалом спалено понад 220 тисяч тіл небіжчиків. Аби урни з прахом усіх хоронили поряд, на місцевому колумбарії давно б не стало місця. Тут ховають кожного четвертого, решту урн родичі забирають на інші кладовища або ж розвіюють прах там, де заповів померлий. Цю роботу, між іншим, можна доручити й працівникам крематорію. Розвіювання праху – одна з послуг.

За інформацією профільного департаменту КМДА, в наші часи кияни віддають перевагу саме «полум’яним захороненням»: приміром, 2016-го на столичних кладовищах поховано 8,7 тис. померлих, а кремації піддано 12,8 тис.

Адже із цвинтарями – теж проблема, земельна. З 28 київських кладовищ відкритими для поховань вважаються два, які… за межами столиці: «Північне» на 78 гектарів у Літках Броварського району за 45 км від Києва і «Південне» на 37 га на 18-му кілометрі автотраси «Київ-Одеса», у Віті-Поштовій Києво-Святошинського району. Щоправда, й останнє теж переповнене, потребує розширення, але обласна і районна влада неохоче розмовляють з міською на цю тему. Й Держлісгосп та інші урядові відомства не поспішають погоджувати проект про розширення «Лісового».

Днями на засіданні комісії Київради з питань ЖКГ і ПЕК створено робочу групу з депутатів та представників Громадської ради при КМДА, яка має вивчити проблеми і першочергові потреби крематорію та запропонувати шляхи поліпшення ситуації.

Вечірній Київ