Боярка — місто районного значення в Київської області, яке дістало назву від сусіднього села, яке в 1924 році перейменоване на Тарасівку. Територія сучасної Боярки заселена здавна. Поблизу міста виявлено поселення скіфських часів (8—7 ст. до н. е.). Збереглися залишки невеликого слов’янського городища часів Київської Русі.

Розвиток Боярки розпочався з будівництва у 60-х роках 19 ст. залізниці Київ-Фастів. З 80-х років 19 ст. ця місцевість стала відомою як лікувально-кліматичний курорт для хворих на легені. 1930 року Боярка-Будаївка входить до Київської міськради, згодом — до Київського району, який 1944 радянська адміністрація перейменувала у Києво-Святошинський.

Боярка має вдале географічне положення. До столиці можна дістатися за допомогою залізниці за 30 хвилин та автотранспорту (маршрутним таксі) за 40 хв.

В місті 5 шкіл і одна районна гімназія, 7 дитячих садів, вищу освіту можна здобути в Боярському коледжі екології і природних ресурсів. В місті встановлено кілька пам’ятників, що відображають історію.
З Бояркою пов’язані імена визначних діячів науки і культури, які в різні часи відпочивали і лікувалися в цьому місті. Це український письменник Б. Д. Грінченко; видатний український художник М. К. Пимоненко; видатна українська актриса М. К. Заньковецька; великий український композитор М. В. Лисенко (одна частина опери «Тарас Бульба» написана в Боярці); відомий російський поет С. Я. Надсон (його ім’ям названа долина у боярському лісі).