Лукашенко вмер

Лукашенко помер.

Остаточно помер як політик, який попри всі звинувачення й авторитарний режим, мав шанси на пенсію.

Навіть після кривавого придушення протестів у 2020-му з ним готові були сідати за стіл переговорів і щось переконувати. Після того, як міні-диктатор за допомогою літаків змусив посадити пасажирський літак ірландської компанії, аби захопити опозиціонера і журналіста Романа Протасевича, із кримінального авторитета він перетворився в звичайного маньяка.

Пригадайте, з Януковичем цивілізований світ був готовий вести переговори навіть після снайперів на Майдані. Але тепер Лукашенко – уже не Янукович. Лукашенко – це Каддафі або Хуссейн. Пригадайте, де зараз Каддафі і Хуссейн. А в Лукашенка ж навіть і нафти нема на відкуп.

Єдина різниця – під боком Путін, який не дасть Лукашенку піти на той світ так швидко. Принаймні, поки йому Лукашенко вигідний. А це означає дуже погану річ для нас. Загроза з північного кордону – уже не теоретична, а дуже навіть реальна. Звісно, якщо Путін наважиться атакувати.

Що це означає для нас, українців?

По-перше, ми більше не можемо толерувати нікого в Україні, хто захоплюється Лукашенком, як “хорошим господарником”. Особливо, якщо це нібито проєвропейські політики, які в якийсь момент починають казати, що “в Лукашенка є яйця, а от Зеленський…” Не може проєвропейський політик захоплюватися Лукашенком з огляду на будь-що.

По-друге, нам доведеться ще уважніше стежити за руками Путіна. Тримати себе в фізичній формі, вчитися стріляти, хто ще не вміє, менше часу витрачати на збір тривожних валізок.

Ворог тепер з двох боків. Поруч із маніяком, який збиває пасажирські літаки, тепер ще й зомбі, який їх садить.

Всеволод Поліщук