Національні збори парламенту (Болгарія) у п’ятницю, восьмого грудня, скасували вето президента Румена Радева на угоду про безкоштовне надання Україні бронетранспортерів.

Про це повідомляє газета The Sofia Globe.

Болгарські депутати на голосуванні подолали президентську заборону на ратифікацію угоди між Міністерством внутрішніх справ країни та Міністерством оборони України про постачання Софією старих БТР, що схвалив минулого місяця парламент.

Угода передбачає, що Болгарія поставить бронетехніку та озброєння, а також запасні частини різного обладнання, та всі надлишки в МВС. Техніка була придбана у 1980-х роках тодішнім комуністичним режимом країни на той час, і десятиліттями перебувала на консервації.

Пропозиція про скасування вето була ухвалена 161 голосом “за” та п’ятдесят п’ять “проти”.

Вето президента у Болгарії

Конституція Болгарії надає главі держави обмежене право вето, дозволяючи президенту повертати законопроекти до Національних зборів для подальшого обговорення.

Парламент може подолати вето президента більшістю голосів або прийняти вето та переглянути статті, на які накладено вето. З моменту вступу на посаду у січні 2017 року Радев широко використав таку можливість, і це було його тридцять четверте вето.

Право Вето

Право вето – це політичний механізм, який надає окремій особі або групі осіб право блокувати прийняття або введення у дію конкретного рішення чи законопроекту. Вето може бути використане президентами, главами уряду, монархами або іншими посадовцями, залежно від конституційної системи країни.

Тут є деякі основні аспекти права вето:

  1. Способи використання: Є два основних види вето – “суспільне вето”, коли вето може бути переглянуте і переголосоване, і “постійне вето”, коли вето не може бути скасоване.
  2. Політичні наслідки: Право вето надає владі або окремій особі можливість впливати на законодавчий процес і захищати свої інтереси. Однак воно також може спричинити параліз або ускладнення ухвалення рішень.
  3. Конституційний контекст: Наявність права вето залежить від конституційних положень країни. Наприклад, у Сполучених Штатах президент може використовувати вето, яке може бути скасоване тільки двома третинами голосів у Конгресі.
  4. Обмеження та контроль: В деяких системах право вето може бути обмежене або контрольоване, щоб запобігти його зловживанню або забезпечити, що воно відповідає інтересам широкого загалу.
  5. Міжнародний контекст: Також існують міжнародні організації, де окремі країни мають право вето в певних питаннях, наприклад, в Строковому Совіті ООН.

Право вето є важливим аспектом політичного процесу, і воно може значно впливати на формування та реалізацію законодавства в країні чи міжнародному рівні.