Схеми, збитки Державі та росвплив: Валерій Тарасюк знову призначений Головою НКРЕКП

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг: ганебні рішення, непрофесійність та ознаки російського впливу

Третій рік поспіль росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. Проте, загроза для енергетичних об’єктів складається не лише в пошкодженому обладнанні, але і через дефіцит коштів, який заважає відновлювати енергосистему після ворожих обстрілів. Для відновлення знищеного обладнання та його захисту залучаються всі важелі – від внутрішніх резервів до залучення міжнародної допомоги. Урядом приймаються численні рішення для врегулювання боргів на ринку електричної енергії.

При цьому, одним із найбільш чутливих та обговорюваних в Україні залишається питання тарифів для населення, оскільки неефективна тарифна політика може бути використана російськими пропагандистами для дискредитації влади та створення осередків соціального невдоволення.

Президент України Володимир Зеленський називав «ганебним і непрофесійним», а Прем’єр Міністр України Денис Шмигаль неприйнятним рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про наміри підвищити тарифи на комунальні послуги під час повномасштабного вторгнення.

Проте, у зв’язку із наявним дефіцитом коштів на ринку електричної енергії та необхідністю відновлення енергетичної інфраструктури та підготовки до проходження осінньо-зимового періоду 2023/2024, 30 травня 2023 року уряд прийняв рішення про збільшення тарифу для населення з 1,68 грн кВт*год до 2,64 грн кВт*год.

Одним із чинників, який обумовлює накопичення боргів, є нестача коштів для здійснення компенсації АТ НАЕК «Енергоатом» та ПАТ «Укргідроенерго» різниці між ринковою вартістю електроенергії для кінцевих споживачів, яка складає понад 6 грн/кВт*год, та тарифом для населення, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 483 від 05.06.2019 «Про покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії, що здійснюють операції з експорту електричної енергії, для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії протягом дії воєнного стану» (далі – механізм PSO).

За інформацією нашої редакції, протягом останніх років масштабного характеру набули приєднання суб’єктів підприємницької діяльності до мереж операторів систем розподілу під виглядом «побутових споживачів». Вказана системна схема реалізується завдяки бездіяльності та відсутності регуляторних рішень зі сторони НКРЕКП щодо верифікації та контролю категорії споживачів з 2019 року. При цьому, одними із вигодонабувачів виступають представники операторів систем розподілу, які за «відкати» закривають очі на споживання «пільгової» електроенергії.

З початку поточного року контролюючими органами в ході проведення перевірок вже виявлено численні факти приєднання торгово-офісних та готельно-ресторанних комплексів за «побутовими» тарифами, на території Кіровоградської, Чернівецької та Черкаської областей, більшість з яких безперешкодно функціонували не один рік. Загальна сума збитків державі від компенсації тарифів на території тільки однієї області України може сягати сотні мільйонів гривень.

Згідно з інсайдерською інформацією, на даний момент правоохоронними органами вживаються заходи щодо припинення та документування функціонування зазначеного злочинного механізму на території вказаних вище регіонів. Цікавим є той факт, що участь у вказаній схемі приймають представники як державних так і приватних обленерго (далі – ОСР).

Ні для кого не є таємницею, що здійснення такого роду протиправної діяльності не можливе без участі державного регулятора – в нашому випадку НКРЕКП. Це саме той орган, на який законодавством покладено обов’язок здійснення регулювання, моніторингу та контролю щодо споживання електроенергії. Проте, функціонери комісії дивним чином роками не помічають простих істин, як то «побутовий споживач» не може споживати «аномальні» сотні тисяч кіловат або напевне, таки помічають, проте не хочуть виправляти ситуацію.

Вирішення питання не є надто проблематичним – варто хоча б прописати у правилах ринку (пряма відповідальність НКРЕКП) 2 норми – розподіл споживача в залежності від кількості спожитої е/е та закріпити обов’язок ПУП/ОСР здійснювати хоча б періодично візуальний огляд точок приєднання.

Проте віз і нині там…. зміни регулятором не вносяться, прогалини не заповнюються, винні особи уникають будь-якої відповідальності…. Борги накопичуються…ОСРи жаліються на поганий матеріальний стан та просять додаткових коштів у тариф. Особливо це стосується ОСР із орбіти впливу ФПГ «ВС Енерджи».

Принагідно слід зазначити, що ПрАТ «Кіровоградобленерго» та АТ «Чернівціобленерго», під час проведення перевірки яких правоохоронними органами виявлено масштабні зловживання,  перебувають під контролем російської ФПГ «ВС Енерджи», в якій нинішній Голова НКРЕКП Валерій Тарасюк з 2006 по 2014 роки займав посаду директора юридичного департаменту та віце-президента.

Валерій Тарасюк з 2014-2016 роки займав посаду Члена НКРЕКП, а у 2019 зайняв посаду Голови НКРЕКП. Завдяки займаній посаді, а також «лояльності» іншого члена НКРЕКП Дмитра Коваленка, який курує напрямок регулювання електроенергетичної галузі, їм вдається роками не помічати схему, дозволяє заробляти «відкати» офісам, які координують роботу обленерго, та наносить мільярдні збитки державі.

За приблизними розрахунками, сума нанесених збитків державним АТ НАЕК «Енергоатом» та ПАТ «Укргідроенерго», за рахунок яких фінансується механізм PSO, може становити понад 5 млрд грн.

Знакова для ринку подія трапилась на днях – повторне призначення Головою НКРЕКП Валерія Тарасюка. Сподіваємось, що зазначені зміни позитивно вплинуть на тарифну політику Регулятора.

– KievTime