фото: depositphotos

Вівторкове засідання парламенту почнеться із розгляду групи проєктів, які окреслять законодавчі рамки амністії капіталів в Україні. Насамперед це базовий президентський законопроєкт №5153, який вносить зміни до Податкового кодексу та інших законів щодо “стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету”. Після нього у першому читанні розглядатимуть проєкт закону №5154 про внесення пов’язаних з першим документом змін до статті 29 Бюджетного кодексу (у порядку денному є й альтернативний останньому проєкт закону авторства Ярослава Железняка із фракції “Голос”). Третім йтиме проєкт закону №5156 про відповідні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального і Кримінального процесуального кодексу України.

Шанси на позитивне голосування монобільшості за ці ініціативи є, попри численні зауваження до них з боку фахівців. Амністія капіталів була серед передвиборчих обіцянок Зеленського, а обіцянки виборцю треба виконувати, особливо ті, які не потягнуть за собою неприємних наслідків для влади (як їй вважається).

Тим паче що раніше, 3 червня, парламент уже ухвалив у цілому перший документ із цього пакету – президентську ініціативу №5155 про внесення зміни до ст.16 Закону “Про валюту і валютні операції” у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу щодо стимулювання детінізації доходів.

Все про податкову амністію: терміни, умови, кого стосується і що робити

Ключовий із сьогоднішніх документів, за №5153, доповнює перехідні положення Податкового кодексу та низки законів розділом, що встановлює добровільне декларування активів фізичних осіб як особливий порядок декларування фізичною особою її активів, одержаних за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені податки і збори, та які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства до 1 січня 2021 року.

Хто підпадає і не підпадає під податкову амністію

Якщо документ приймуть, амністія триватиме з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року. Податкова амністія дозволить громадянам, які ухилялися від сплати податків, відкрити свої справжні статки та доходи, уникнувши при цьому покарання. Її об’єктами стануть фізичні особи – резиденти України, у тому числі самозайняті, а також фізособи, які не є резидентами України, але були такими на момент отримання об’єктів декларування чи нарахування доходів і є чи були платниками податків. Тобто якщо ви отримували зарплату у конверті, або займалися бізнесом без оформлення ФОП чи юридичної особи, у вас є шанс виправитися.

Щоб легалізувати свої статки і в подальшому вже вільно і відкрито ними користуватися, достатньо надати податковій відповідну декларацію із зазначенням активів, що належать вам на праві приватної власності, якщо такі активи були одержані за рахунок доходів, що підлягали оподаткуванню в Україні і з яких не були сплачені податки і збори. При цьому інформацію про джерела походження задекларованих активів в таких деклараціях вказувати не потрібно.

Амністії не підлягатимуть громадяни, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2010 року, подавали декларації відповідно до законів, що визначають засади у сфері запобігання корупції (тобто публічні службовці, крім тих, які подавалися на конкурси, але не були призначені на відповідні посади). Не підпадатимуть під дію закону також підсанкційні особи, неповнолітні та недієздатні. Активи, які знаходяться на території країни-агресора, амністії не підлягатимуть.

І ще: держава фактично отримує потужний вплив на всіх. Якщо громадянин, приміром, займає політичну позицію, яка йде у розріз із лінією влади, таким громадянином або його рідними і близькими можуть зацікавитися, відкрити стосовно них провадження.  

За якими ставками мають оподатковуватися ці незадекларовані доходи 

2,5% (номінал державних облігацій України з терміном обігу більше 365 днів без права дострокового погашення, придбаних з 1 вересня 2021 до 31 серпня 2022 року до подання одноразової декларації),

5% (валюта на рахунках у банках в Україні, права грошової вимоги до резидентів України, інше майно, зареєстроване в Україні),

9% (валюта на рахунках за кордоном, права грошової вимоги до нерезидентів України, рухоме і нерухоме майно тощо за кордоном).

Щоб легалізувати гроші, іноземну валюту чи банківські метали, що перебувають в Україні, їх потрібно покласти на спеціальний рахунок у банку (порядок його відкриття після ухвалення законів має затвердити Нацбанк). Для інших активів потрібно буде надати документи, що підтверджують їхню вартість, або визначити її самостійно в декларації.

Що не підлягає декларуванню за податковою амністією

  • Квартири загальною площею до 120 кв. метрів
  • Готовий чи незавершений житловий будинок площею до 240 кв. метрів комерційні приміщення площею до 60 кв. метрів
  • Земельні ділянки в межах норми безоплатної передачі
  • Один транспортний засіб особистого використання, (крім призначеного для перевезення 10 осіб i більше, легкового автомобіля з об’ємом двигуна понад 3 тис. куб. см середньоринковою вартістю понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, мотоцикла із об’ємом двигуна понад 800 куб. см, літака, гелікоптера, яхти та катера)
  • Інші активи, сумарною вартістю до 400 тис. грн (менше 15 тисяч доларів)

Автор закону обіцяє “створити стимули для виведення з тіні доходів, прихованих від оподаткування, сприятиме підвищенню ефективності протидії розмиванню податкової бази, залученню в економіку України додаткових ресурсів та її активізації, підвищенню податкової культури громадян”. На папері виглядає гарно, але очевидною є корупційна складова: ті, хто перевірятимуть правдивість декларацій, особливо на місцях, отримають, по суті, необмежену можливість “доїти” всіх.

В чому недоліки податкової амністії

Тут важливо зауважити, що Головне науково-експертне управління Верховної Ради категорично не підтримало такий формат податкової амністії. Зауваження управління викладені на 20 сторінках, що буває нечасто навіть в умовах сьогоднішнього стану українського парламентаризму. Концептуальною вадою законопроєкту фахівці вважають те, що нульове декларування має бути запроваджене практично для усіх громадян та стосовно усіх активів, незалежно від того, набуті вони з порушенням законодавства, чи ні. Тоді як суттю податкової амністії має бути декларування доходів, з яких не були сплачені податки і збори, і незадекларованих в порушення законодавства активів. А також звільнення платників одноразового збору від юридичної відповідальності за порушення законодавства. Тобто мало йтися про обмежене коло фізичних осіб, які здійснили порушення, а не про всіх поголовно громадян.

Звідси випливають інші вади законопроєкту. Він мав би встановити механізми визначення осіб-порушників і моніторингу їхньої участі у процедурі спеціального декларування. Мало би йтися про запровадження персоніфікованого підходу до оцінки майнового стану громадян на відміну від методу “зрівнялівки”, як це пропонується у проекті, зазначають юристи з фахового управління парламенту.

Має бути (чого у проєкті немає) додержаний принцип добровільності спецдекларування для осіб, які порушили закон, та непоширення процедури такого декларування на сумлінних платників податків. Для останніх у документі закладено суттєві ризики. Зокрема, трактування державою легально набутих і оподаткованих активів як набутих з порушенням закону. Це стосується і готівкових коштів, “які чомусь усі, апріорі, вважаються такими, що набуті з порушенням законодавства і з них не сплачені податки, не дивлячись на те, що в Україні не існує заборони щодо зберігання коштів у готівковій формі”, і будь-яких інших активів, набутих зі сплатою податків і зборів, і з яких сплачуються майнові податки.

Серйозною проблемою проєкту є можливість запровадження повторного оподаткування активів, набутих за кошти, із яких вже сплачені податки. Жорстке резюме науково-експертного управління Ради щодо останнього пункту такий: “По суті, він підтверджує інституційну неспроможність держави щодо здійснення належного контролю за дотриманням відповідного законодавства та притягнення винних до персоніфікованої відповідальності за його порушення, замінюючи її колективною відповідальністю”.

Іншими словами, ініціатива “слуг” ставить на одну шальку терезів добросовісних платників податків і тих, що ухилявся від сплати податків. Проєкт може бути оскаржений у Конституційному Суді, бо, на думку правників апарату ВР, “не відповідає конституційним засадам щодо зобов’язання кожного сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом (ч. 1 ст. 67 Конституції України), та одному з основних принципів податкового законодавства, який передбачає “рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації”.

Варто прислухатися і до наступного посутнього зауваження: законопроєкт про податкову амністію “створює підґрунтя для соціальних конфліктів у суспільстві, підриває довіру громадян до держави, формує відповідну мотиваційну поведінку на майбутнє, що у підсумку може мати значно більші негативні наслідки, аніж короткочасні фінансові вигоди у вигляді певних бюджетних надходжень”.

Напевне, достатньо для того, щоб забути про цей документ як про страшний сон законодавця і почати писати новий, аналогічної спрямованості, та принципово інший за змістом.

А якщо я не хочу користуватися цією податковою амністією?

Можете і не користуватися. Але за ухилення від сплати податків та неподання декларацій передбачається кримінальна та адміністративна відповідальність.

Згідно із статтею 212 Кримінального кодексу, за несплату понад 119 тис грн податків особу можуть покарати штрафом 340 тис грн з конфіскацією майна.

Чому податкова амністія в Україні скоріш за все провалиться

Нагадаємо історію питання. Податкова амністія вперше була застосована у Швейцарії, де амністувалися банківські вклади і капітали третього рейху. Цей крок позитивно відбився на банківській системі країни і сприяв поліпшенню інвестиційного клімату та макроекономічних показників. Аналогічні заходи проводили Аргентина, Бельгія, Грузія, Казахстан, Латвія, Ірландія, Італія, Пакистан, Філіппіни, Франція тощо. І відбувалася вона з перемінним успіхом. Так, якщо в Бельгії чи Німеччині ця акція принесла успіх, то у Грузії (2005 рік) податкова амністія провалилася – майже не було охочих легалізувати свої доходи, попри низьку процентну ставку у 1% вартості задекларованих доходів. Від амністії до бюджету Грузії надійшло 35 тис. доларів США.

Майже повсюди влади зважувалися на цей крок через критичний стан національних економік, через повернення капіталів сподіваючись підлатати діри у державних скарбницях. Причому в деяких країнах переважно третього світу амністія капіталу стала національним видом спорту. Загалом у більшості випадків такий крок держави або виливався у популізм, або провалювався через небажання громадян декларувати доходи. Відмовлялися вони це робити переважно через низький рівень довіри до влади і до держави та її інститутів.

Сама по собі податкова амністія не впливає на пряму економічну вигоду від ухилення податків в умовах, коли не змінюється податковий кодекс, контроль за виконанням податкових вимог. Нарешті, ідучи на такий крок, держава визнає своє безсилля у боротьбі з тіньовою економікою правовими засобами. А її громадяни, які справно платили податки, замислюються, який був сенс це робити, якщо всім порушникам тепер можна зробити це за системою амністії і уникнути покарання.

Україна завдяки амністії, за розрахунками голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, виведе з тіні близько $20 млрд, при тому, що у людей є до 50 мільярдів доларів. Зрозуміло, що ключова ставка тут – не на тьотю Машу, яка торгує на базарі капцями, а на приватних підприємців та власників великого бізнесу, зареєстрованого в офшорних зонах. Втім, враховуючи рівень довіри до державних інститутів і рівень корупції, сумнівно, що платити податки почнуть і ця наша тьотя Маша і великий бізнесмен. 

Крім того, податкова амністія не спонукає найбагатших українців заплатити гроші до бюджету, адже чимало українських олігархів залишаються політиками та держслужбовцями і мали декларувати доходи відповідно до антикорупційного законодавства. А законопроєкти Зеленського забороняють їм скористатися правом на легалізацію своїх статків та капіталу.

Та попри все вітчизняна влада таки має намір піти на такий доволі популістичний крок. Для цього, як уже розповідав Depo.ua, мають намір скористатися досвідом Аргентини.

Читайте більше: Чого не вистачає податковій амністії Зеленського

Україна, хоч, на думку деяких оглядачів, і схильна до латиноамериканських політичних моделей, усе ж не зовсім Аргентина. Сама по собі податкова амністія, без наявності в країні міцних інститутів держави, може принести щонайбільше тимчасовий, а не системний успіх. Традиційно високий рівень недовіри українців до влади і не надто стабільна економічна ситуація в країні, що погіршилася після карантину, мають всі шанси зробити цю ініціативу провальною.



https://kievtime.com/wp-content/uploads/2021/07/chomu-podatkova-amn-st-ya-stosu-t-sya-bagat-oh-a-skoristayut-sya-neyu-odinic-1.jpghttps://kievtime.com/wp-content/uploads/2021/07/chomu-podatkova-amn-st-ya-stosu-t-sya-bagat-oh-a-skoristayut-sya-neyu-odinic-1-150x150.jpgadminСуспільствофото: depositphotos Вівторкове засідання парламенту почнеться із розгляду групи проєктів, які окреслять законодавчі рамки амністії капіталів в Україні. Насамперед це базовий президентський законопроєкт №5153, який вносить зміни до Податкового кодексу та інших законів щодо 'стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм...| Київської області та України | Kiev Time