Богуславська мала гідроелекторстанція, працює з 1954 року. Таких станцій в Україні понад сімдесят, їх будували на малих річках для потреб райцентрів. Богуславська стоїть на річці Рось, потужність станції – трохи більше як півтора мегавата. Ніби й небагато, але обслуговування такої станції коштує недорого, а свою електрику вона продає по “зеленому тарифу”. Екологічно чиста альтернативна енергетика – бери і заробляй. 2004 року група компаній, у якій працював майбутній голова СБУ Іван Баканов почала брати в оренду малі гідроелектростанції по всій Україні. За кілька років вони взяли під  контроль сім малих ГЕС по всій Україні. Дві електростанції в Київські області – Богуславську і Дибинецьку, – орендувала у Фонду держмайна така собі ТОВ “Енерготек” – саме вона згодом і стала об’єктом розслідування СБУ.

– Про це йдеться в новому випуску Watchdogs. Розслідування.

Десять років тому директором ТОВ “Енерготек” значилася Оксана Лазаренко, дружина Івана Баканова. Імовірно, директором вона була суто формально. А от засновником цієї фірми була така собі нібито компанія з Каліфорнії “Newbridge Technologies”. “Нібито”, тому що в Каліфорнії не існує і ніколи не існувало компанії з такою назвою. Чи це помилка, чи підробка документів, зараз уже немає значення. Тут, на станції прекрасно пам’ятають, чиє ім’я їм називали, як реального власника.

Юрій Голобородько на цій ГЕС понад 15 років. Починав електромонтером, коли станція була ще державною. Потім працював на “Енерготеку”, а тепер – в компанії Ігоря Тинного, “Енергія-1”.

В той час, коли працював “Енерготек” до нас приїздили технічні керівники, які казали, що пан Бєляєв Олександр це наш “хазяїн” – компанії ТОВ “Енерготек”. Ну, Іван Баканов приїжджав разів п’ять чи шість. В основному приїжджали технічні керівники. Він представлявся мені як директор. “Я директор цього підприємства”, – так ми і спілкувалися”, – розповів головний інженер Богуславської ГЕС Юрій Голобородько.

Олександр Бєляєв – друг дитинства і свояк Івана Баканова. Вони одружені на рідних сестрах. Саме Бєляєв і був реальним власником станцій, принаймні так казали працівникам. Баканов працював у свояка юристом. Тинний вибив компанії Баканова і Бєляєва зі станцій, але це не було рейдерством у класичному розумінні. “Енерготек” не мав права власності, він лише орендував ГЕС у держави. Тинний ці станції у держави купив – загалом вони обійшлися у кілька мільйонів євро. А от як “Енерготек” отримав право оренди, почала розслідувати СБУ. Дуже вже мутна була схема.

Ось ще одна гідроелектростанція із тих, що керувалися групою Баканова і Бєляєва. Ми зараз  у Дибинцях. За цю станцію вони платили приблизно двадцять шість тисяч євро на рік. Проблема була у тому, що по документах вони орендували будівлю, а насправді використовували обладнання. І заробляли на ньому. Це і стало фабулою кримінальної справи СБУ.

Від кримінальної справи СБУ №168 сьогодні у реєєстрі судових  рішень лишилися тільки ледь помітні сліди. У 2011 році СБУ вважала що працівники Фонду держмайну змовилися із керівництвом компанії “Енерготек”, аби привласнити державне майно. В результаті, “Енерготек” ніби недорого орендував у держави якийсь будинок на березі річки, а обладнання електростанцій залишалося державним. Отриману енергію орендарі продавали, а гроші лишали собі. І це неспростовний факт. Що казати, навіть трудові книжки працівників станцій і досі залишаються в “Енерготеку”.

Справа виглядала залізобетонною, але закінчилася нічим. У січні 2013 року Віктор Янукович призначив головою СБУ Олександра Якименка, а вже у лютому спецслужба раптом передумала щодо розслідування по гідроелектростанціях, і віддала справу місцевій міліції в райцентр. Якименка сьогодні підозрюють у державній зраді, але нинішнього голову СБУ це не обходить. Справу “Енерготеку” міліція успішно закрила багато років тому.

Баканову і Бєляєву справді є, за що ображатися на Тинного. Він фактично викинув їх з енергобізнесу. Але вони самі себе перехитрили, бо організували надто слабку схему контролю гідроелектростанцій, не оформлюючи право власності. І сьогодні, коли Баканов відкриває справи проти Тинного це справді виглядає зведенням рахунків.

Чи зам’яли справу, чи закрили справді за “відсутністю кримінального правопорушення” як нам офіційно відповіли – питання все ж відкрите. Адже попри закриття справи, збитки державі від бізнесу Баканова-Бєляєва ніхто не повернув. Це майже 4 мільйони гривень. Але станом на 10-11-й рік дуже й дуже велика сума.

Була б політична воля, цю справу можна було б підняти і переглянути. Баканов сам дістав її з архіву і якось по-хлоп’ячому почав згадувати старі образи

У цій заплутаній історії Баканов не виглядає ключовою особою, яка б ці схеми придумувала і мутила. Він був простим юристом у фірмі, в основному бізнесом і схемами займався його свояк Бєляєв. Знову згадаємо наше попереднє розслідування: навіть по статках двох родин видно – хто які гроші заробляв.

І тоді ж було чимало згадок про свояка Баканова – Олександра Бєляєва. Як ви вже розповідали сьогодні: саме у нього Баканов і працював перед тим, як потрапив у Квартал. Саме Бєляєв і привів свого часу Баканова до Зеленського і Со.

– prm.ua



https://kievtime.com/wp-content/uploads/2020/07/Firmy-Ivana-Bakanova-kynuly-derzhavu-na-majzhe-chotyry-miljony-gryven.-Watchdogs.-Rozsliduvannya.pnghttps://kievtime.com/wp-content/uploads/2020/07/Firmy-Ivana-Bakanova-kynuly-derzhavu-na-majzhe-chotyry-miljony-gryven.-Watchdogs.-Rozsliduvannya-150x150.pngadminВладаКриміналІван Баканов,корупція,СБУ,Служба Безпеки УкраїниБогуславська мала гідроелекторстанція, працює з 1954 року. Таких станцій в Україні понад сімдесят, їх будували на малих річках для потреб райцентрів. Богуславська стоїть на річці Рось, потужність станції - трохи більше як півтора мегавата. Ніби й небагато, але обслуговування такої станції коштує недорого, а свою електрику вона продає...| Київської області та України | Kiev Time