Без закону і правосуддя: Що не так з Печерським районним судом Києва

Під час війни українці як ніколи потребують захисту своїх прав. І у такий тяжкий час наша судова система показує справжнє відношення до людей та правосуддя. Яскравим прикладом є Печерський районний суд Києва в стінах якого відбуваються дуже цікаві дії. 

Як працює судова система України?

Для того, щоб зрозуміти, що не так з Печерським районним судом, треба знати, як працює судова система України. Наприклад, коли в суді першої інстанції особі обирається запобіжний захід (наприклад, утримання під вартою), у сторони його захисту (адвоката) є п’ять днів, щоб подати апеляцію на ухвалу суду. Як це робиться?

• Суддя районного суду після проголошення рішення передає матеріали справи до канцелярії (спеціальній судовий відділ організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ). Це необхідно для того, щоб матеріали справи могли бути направлені на розгляд до апеляційного суду, якщо хтось хоче оскаржити рішення звичайного суду.
• Адвокат направляє апеляційну скаргу в Київський апеляційний суд. 
• Далі Київський апеляційний суд потребує матеріали справи від районного суду, щоб їх розглянути.

Що роблять у Печерському суді?

Але дії Печерського районного суду спрямовані на те, щоб апеляційні скарги не розглядалися в визначений законом термін. Пояснюємо на особистому прикладі наших адвокатів, як це відбувається?

11.05.2023 року у Печерський район суд була надіслана заява про проведення службової перевірки, притягнення до дисциплінарної відповідальності. Адже 1.05.2023 та 3.05.23 року адвокатом було подано заяву на апеляцію на ухвали слідчого судді. Але заява на апеляцію у Київський апеляційний суд так і не надійшла, про це було зʼясовано 10.05.2023 року в апеляційному суді. 

Наступного дня, 12.05.2023, від голови Печерського районного суду Києва надійшла відповідь, що судова справа до апеляційного суду не направлялась, і 9.05.2023 була повернута до канцелярії. Також вказали, що найближчим часом матеріали справи будуть скеровані до суду апеляційної інстанції. Це відбувається кожної середи судовим курʼєром. 

21.06.2023 адвокатом знову був відправлений запит у Печерський суд з проханням відповісти, чи відправили курʼєром матеріали справи на апеляцію, та чи було отримано письмову вимогу від Київського апеляційного суду?

23.06.07 від Печерського суду надійшла відповідь, що матеріали справи так і не надійшли до апеляційного суду і вимоги також не надходило. 

Тоді, 29.06.2023, на електронну пошту Печерського суду була направлена скарга стосовно організаційної роботи судових фахівців. 

5.07.2023 до районного суду було також відправлено запит з проханням надати відповідь: чи передали матеріали справи до канцелярії, чи були вони надіслані до апеляційного суду, та чи було отримано письмову вимогу від Київського апеляційного суду? 

12.07.2023 від Печерського районного суду надійшла відповідь, що матеріали справи 10.07.2023 були передані канцелярії, а також надіслані до апеляційного суду.

У результаті ми бачимо, як фахівці Печерського районного суду необачливо ставляться до судових справ. Залишають їх на «робочому» столі і не відправляють до канцелярії. Приховують інформацію, що від Київського апеляційного суду була отримана вимога про направлення матеріалів справи, або ця вимога не виконується невідкладно, тому що: «… у зв’язку з великим обсягом організаційних питань та великим судовим навантаженням, на жаль, трапляються недоліки». Судді перекладають відповідальність за свої дії на помічників та секретарів – вони мають це все оформити та передати до канцелярії. Проте працівники апарату судді можуть це зробити лише за розпорядженням судді: «…оформленням судових справ та матеріалів здійснюється працівниками апарату суду по мірі можливості з урахуванням поточного судового навантаження, яке на даний сам в суді є надмірним», — частина відповіді голови Печерського районного суду на запит.

Чим такі дії погрожують людям та правосуддю?

Анархією. Адже все що коять судді Печерського районного суду тягне за собою злочин проти Конституції України та її громадян. Адвокати не можуть оскаржити рішення Печерського районного суду, бо він не передає матеріали справи до апеляційного суду або передає тоді, коли вже дія рішення яке оскаржується закінчилась. Єдиний шлях оскарження дій Печерського суду – це подання скарги в Європейський суд з прав людини. Проте строк розгляду скарг надто довгий, на це може піти 5, 10 та більше років. 

І наразі ми маємо те, що незаконні рішення районного суду не висвітлюються, а так і залишаються лежати у десь там на поличках. Не даючи стороні захисту оскаржити дії суду, порушуючи принципи кримінального процесу, а саме: 

• принцип змагальності — одна із сторін судового процесу не може пред’явити свої докази та обґрунтувати свої дії;
• рівність перед законом і судом — цими діями вони затягують судовий процес на роки (5 або 10 років може йти лише досудове розслідування);
• порушується право особи на справедливий суд, на подання апеляційної скарги і розгляд її апеляційним судом.

Врешті-решт людині можуть незаконно виносити вирок чи виправдати кривдника, або чекати на правосуддя десятки років.

Для чого все це робиться?

Який висновок ми можемо зробити? Дуже простий! Рішення Печерського районного суду міста Києва, котрі виносить цей суд, цілеспрямовано приховує матеріали всіх справ, щоб їх не можна було оскаржити. Наприклад, клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Саме на цій справі наші адвокати і зіткнулися з неправовою діяльністю Печерського районного суду міста Києва. І так з кожною справою по колу.