Експерт спрогнозував зростання попиту в Україні на технології швидкого будівництва

Експерт повідомив, що загальні втрати становлять понад $150 млрд, у тому числі найбільших збитків зазнав житловий фонд ($56 млрд) , інфраструктура ($37 млрд) та промисловість ($12 млрд).

“За два роки повномасштабного вторгнення близько 15% виробничих потужностей будівельних матеріалів зазнали руйнувань. При цьому найбільших втрат зазнали сегменти металопрокату та сухих гіпсових сумішей”, – повідомив Озейчук.

Він нагадав, що у 2022 році обсяг будівельного ринку України скоротився майже втричі порівняно з 2021 роком. Цього року спостерігається тенденція до збільшення споживання будівельної продукції та послуг, за результатами року очікується зростання ринку на 25% .

“При цьому обсяг ринку житлової нерухомості у гривневому еквіваленті залишиться на рівні минулого року, нежитлової нерухомості зросте на 15%, а інженерних споруд покаже приріст 40%”, – каже Озейчук.

Кардинально змінилася структура активності ринку житлового будівництва. Прифронтові регіони зазнали найбільшого падіння обсягів будівництва майже до 90%, центральна частина – зменшення до 70%, а на заході будівництво зросло на 15%, що пов’язане з релокацією бізнесу та внутрішньо переміщених осіб, а також активним розвитком курортної нерухомості у Карпатах.

“Ринок первинної нерухомості переорієнтувався переважно на захід України. Девелопери в інших регіонах зосереджені в основному на закінченні проектів, розпочатих до березня 2022 року. Поки що більшість інвесторів не наважуються розпочинати нові будівельні проекти і займають вичікувальну позицію”, – повідомив експерт.

У центрі, на півночі та сході України зріс попит на послуги з відновлення зруйнованих будівель та споруд. Бізнес, який зазнав руйнування об’єктів нерухомості, потребує реконструкції будівель для відновлення функціонування.

Найбільш швидко зростаючим сегментом будівництва є відновлення інфраструктури, насамперед мостів та об’єктів соціального призначення, за рахунок бюджетних та донорських коштів.

“У відповідь на погрози воєнного часу з’явився новий сегмент ринку будівельних конструкцій – модульні залізобетонні укриття, призначені для захисту людей під час повітряних тривог, артилерійських обстрілів”, – каже експерт.

Щодо цін, то з початку війни собівартість будівництва збільшилася на 53%, що призвело до аналогічного зростання цін на ринку первинної нерухомості. Експерт прогнозує подальше зростання вартості будівництва, що зумовлюється збільшенням попиту та інфляцією.

Істотно змінилася логістика. Постачальники будівельних матеріалів, які раніше завозили продукцію з росії та Білорусі (скло, бітум, металопрокат, цемент, сендвіч-панелі тощо), змушені переорієнтуватися на постачання товарів із країн ЄС та Туреччини. Через закриття українських портів імпорт будівельних матеріалів морем (металопрокат, хімія, оздоблення та ін.) став неможливим.

“Сьогодні ввезення цих матеріалів до України відбувається переважно через Румунію, що призвело до збільшення їхньої вартості. Наприкінці 2023 року виникли ускладнення із ввезенням сировини та матеріалів через блокування польськими та словацькими перевізниками пунктів пропуску на кордоні з Україною. Це також призвело до збільшення цін та термінів постачання імпортних будівельних матеріалів”, – каже Озейчук.

Ще одна проблема ринку – кадри, за час повномасштабного вторгнення скорочення чисельності працездатного населення України становило близько 35%.

“Мобілізація та еміграція кваліфікованих фахівців спричинили дефіцит кадрів у будівельній галузі, який відчувається навіть на тлі значного падіння ринку. У майбутньому це може призвести до збільшення заробітних плат, що додатково позначиться на зростанні собівартості будівництва, але все одно не вирішить проблему нестачі кваліфікованих кадрів”, – каже експерт.

Він прогнозує, що у зв’язку з усім комплексом проблем затребуваними будуть технології швидкого будівництва, які потребують мінімальної кількості робітників.

“Наприклад, для будівництва будівель із сендвіч-панелей необхідна в рази менша кількість фахівців, ніж при будівництві зі штучних матеріалів”, – каже Озейчук.

На його думку, проблему дефіциту кадрів на активній стадії відновлення, ймовірно, не вирішити без трудової міграції кваліфікованих кадрів з ЄС та фахівців робітничих спеціальностей з Азії.

Законодавчі зміни у 2022-23 pp. стосуються підвищення безпеки людей та покращення енергоефективності будівель.

“Прийняття змін до закону №2486-IX регламентують вимоги до влаштування бомбосховищ при зведенні нових будівель. Також у ДБН В.2.6-31:2021 змінилися вимоги до мінімально допустимих значень наведеного опору теплопередачі конструкцій, що огороджують, які підвищилися в середньому на 28%” , – каже експерт.

Загалом експерт відзначив обережно-позитивний настрій більшості українських інвесторів, які готуються до відновлення та активно прораховують вартість будівництва, але очікують на закінчення військових дій для старту нових проектів.

“Міжнародні фінансові інститути планують залучатися до відновлення та поступово заходять на ринок України. Ключовими критеріями фінансування повоєнного будівництва в Україні буде прозорість та швидкість реалізації проектів, тому міжнародні організації вже сьогодні починають налагоджувати партнерство з надійними українськими будівельниками”, – каже він. За його спостереженням, у пріоритеті уваги компанії, що працюють з європейськими матеріалами та технологіями, дозволяє створювати сучасні архітектурно-привабливі та енергоефективні будівлі.

Фото: Інтерфакс-Україна