День Незалежності чи День скорботи?

День Незалежності… Що означає це словосполучення для різних націй? В більшості своїй незалежність розуміють як політичну самостійність, суверенітет країни, відсутність підлеглості від інших держав. Для громадян тієї чи іншої країни незалежність це сукупність основоположних принципів свободи та рівності, демократичних цінностей, що означає, передусім, свободу в самовизначенні нації на певній території.

Що ж таке День Незалежності зараз для громадян Білорусі? Спадає на думку одне ототожнення – залежність! Так! Завдяки незаконному лукашенківському “референдуму” 24 листопада 1996, одним з питань якого був перенос Дня Незалежності з 27 липня (День підписання ВС БССР 27 липня 1990 р. Декларації про державний суверенітет Білорусі) на 3 липня (день визволення м.Мінськ від нацистських загарбників).

Саме тоді Олександр Лукашенко під гарним приводом вибору дня незалежності підсунув “правильні” зміни до конституції країни. За результатами “референдуму” Лукашенку вдалося відібрати у білорусів Пагоню, повернути радянську символіку, зробити російську мову державною, розширити свої повноваження та розігнати парламент, замінивши його на підконтрольні національні збори. Той “референдум” став початком трансформації незалежності Республіки Білорусь у залежну Кремлю зовнішньо-керовану країну. Саме тоді Кремль отримав повний карт-бланш через свого агента впливу приймати рішення не на користь народу Білорусі.

А тепер давайте повернемося у сьогодення.

Якщо проходити вулицею Михайла Коцюбинського у місті Києві, то можна побачити навпроти посольства Республіки Білорусь невеликий меморіал пам’яті борцям за незалежність, що стали жертвами лукашенківського режиму. Цей меморіал був закладений в 2020 році силами патріотів білорусів та небайдужих українців. В 2020 році після узурпації Лукашенком влади, розбіжності в баченні подальшої долі країни у влади та народу набрали критичної маси, яка переросла у відкриту конфронтацію, що призвело до жертв серед населення.

От тільки офіційному представництву меморіал як більмо на очах, як свідчення того, що Білорусь 24 листопада 1996 року втратила свою незалежність. Красномовним прикладом цього є спеціально запарковані біля меморіалу автомобілі щоб приховати від очей співробітників дипломатичної установи це яскраве нагадування.

Але як би не старались, люди які проходять повз, все одно зупиняються та віддають шану хоробрим патріотам Білорусі.

В цей так званий «День Незалежності» 3 липня поточного року за підтримки Громадської організації «Ардіс» була проведена акція вшанування героїв, які не пошкодували свого життя за реальну незалежність Білорусі, покладанням квітів біля меморіалу.

На цьому фоні святкування 3 липня диктатором Лукашенком виглядає як насмішка над народом, в особливості в такому масштабі.

Як насмішка над незалежністю Білорусі можливо розцінити і привітання Путіна, а також підписану Кремлем стратегію розвитку по укріпленню  “братерських зав’язків між російським, білоруським та українським народами”. Між рядків зроблених Путіним заяв та офіційно прийнятих документів можливо прочитати, що імперські амбіції Кремля нікуди не зникають, і в майбутньому потрібно готуватись до “братерських зав’язків” замішаних на пролитій росіянами крові, у що втягуються й білоруси.

Українці дуже добре розуміють, що таке боротьба з імперськими замашками Кремля й цілковито підтримують у цьому прагненні білоруський народ. Наші народи довгий час билися пліч о пліч проти різних загарбників ще з часів монгольської навали.

Браття білоруси, українці з вами! Жыве Беларусь!