Хвороба Паркінсона – це хронічне нейродегенеративне захворювання, яке впливає на рухову систему.
Ця хвороба отримала свою назву на честь доктора Джеймса Паркінсона, який вперше описав її у 1817 році.
Причини хвороби Паркінсона
- Втрата клітин: Хвороба Паркінсона пов’язана із втратою клітин в реґіоні мозку, відомому як субстанція чорна, де виробляється допамін, необхідний для контролю рухів та координації.
- Генетичні фактори: Існують деякі генетичні фактори, які можуть підвищити ризик розвитку хвороби Паркінсона. Однак більшість випадків є неспадкованими.
- Екологічні фактори: Деякі екологічні фактори, такі як експозиція до пестицидів, можуть бути пов’язані з ризиком розвитку хвороби.
Симптоми
- Тремор: Ритмічні, дрожливі рухи, особливо в руці. Зменшення рухливості та координації.
- Скорочення кроків: Ходьба може стати коротшою та менш ефективною.
- Погана постава: Схилена, зігнута постава.
- Порушення мовлення: Порушення мовлення та інтонування.
Лікування
- Ліки: Допамінергічні ліки, такі як леводопа, можуть допомогти управляти симптомами. Інші класи ліків, такі як антагоністи допаміну, також використовуються.
- Фізична реабілітація: Фізична терапія та реабілітація можуть полегшити життя хворих, покращуючи м’язовий тонус та рухливість.
- Хірургічне втручання: Глибока стимуляція мозку (DBS) може бути рекомендована для деяких хворих.
- Підтримальна терапія: Психотерапія та підтримка важливі для хворих та їхніх сімей.
- Життєвий стиль: Здоровий спосіб життя, такий як регулярна фізична активність та збалансована дієта, може допомогти у підтримці загального здоров’я.
Важливо пам’ятати, що хвороба Паркінсона індивідуальна, і підходи до лікування можуть різнитися для кожного пацієнта. Комплексний підхід та підтримка медичного фахівця можуть значно поліпшити якість життя хворого.
