Ср. Тра 22nd, 2024
Закладеність носаЗакладеність носа

Закладеність носа без нежитю – це насторожуючий симптом, який часто зустрічається у хворих із порушеною анатомією носових ходів. Наприклад, при викривленні перегородки носа або аденоїдах. Подібні зміни в носовій порожнині можуть стати причиною серйозних ускладнень аж до деформації черепа або енурезу в дітей. В клініці «JMC» працюють найкращі отоларингологи, які допоможуть з’ясувати причину закладеності носа. Докладніше на сайті клініки: https://jmc.org.ua/. Далі в статті розглянемо, якими симптомами супроводжується стан, коли необхідно звернутися до лікаря і як лікують причини закладеності.

Причини закладеності носа

Закладеність у носі – це суб’єктивне відчуття, яке посідає провідне місце в списку скарг ЛОР-хворих. Існує величезна кількість причин цього симптому. Найчастіші – це інфекційні та алергічні риніти, що супроводжуються також нежиттю (ринореєю). За цих станів судини слизової оболонки порожнини носа розширюються, збільшується їхня проникність, що призводить до розвитку набряку і появи слизових виділень.

Однак коли йдеться про закладеність у носі без нежитю, порушення носового дихання здебільшого відбувається інакше і з інших причин. У цьому випадку часто має місце механічна необоротна обструкція носових ходів новоутвореною тканиною або порушення нормальної анатомії носової порожнини. Це типово для таких захворювань:

  • Вроджена патологія верхніх дихальних шляхів (вроджена оклюзія входу в ніс, стеноз хоан).
  • Порушення зрощення кісток черепа (синдром Крузона).
  • Патологічні процеси в глотці (збільшення глоткового мигдалика – т.зв. аденоїди).
  • Травматичне пошкодження носових ходів, зокрема носової перегородки.
  • Новоутворення глотки та порожнини носа.

Також закладеність без нежитю може виникнути в разі гормонального дисбалансу, хронічного синуситу, атрофічного риніту, потрапляння в носові ходи чужорідних тіл (часто трапляється в маленьких дітей).

Закладеність носа у вагітних

Риніт вагітних – один з наслідків мінливого гормонального фону у вагітних жінок. Він часто буває резистентним до лікування судинозвужувальними спреями і краплями (деконгестантами), до того ж багато хто з них протипоказаний під час вагітності. У разі появи симптому в жодному разі не слід займатися самолікуванням – дозволений для застосування спектр препаратів у вагітних жінок сильно обмежений. Найкраще звернутися до лікаря для отримання точного діагнозу і безпечного лікування.

Симптоми можуть з’являтися навіть у абсолютно здорових людей в умовах надто низької вологості та порушення санітарно-гігієнічного стану приміщення.

Закладеність носа та супутні симптоми

Суб’єктивне відчуття закладеності в носі в медицині зазвичай трактують як об’єктивний синдром порушення носового дихання (назальної обструкції). Синдром включає кілька симптомів, серед яких:

  • Гнусавість голосу.
  • Втрата нюху (аносмія).
  • Втрата смакових відчуттів (агезія).
  • Відчуття тяжкості в ділянці пазух носа (під очима, у лобі).
  • Можливі больові відчуття в ділянці обличчя.
  • Характерний вигляд обличчя з трохи відчиненим ротом.
  • Слабкість і стомлюваність.
  • Порушення концентрації та уваги. Спостерігають у дітей із хронічною назальною обструкцією.
  • «Аденоїдне обличчя» – подовжена форма черепа і зміна прикусу. Такі зміни можуть з’являтися у маленьких дітей із нелікованими аденоїдами.

Закладеність носа і температура також йдуть нерідко «пліч-о-пліч», разом зі слабкістю, ломотою в суглобах, головним болем. Але такі симптоми вірно вказують на інфекційну природу захворювання, що передбачає разом із закладеністю в більшості випадків і нежить.

Наслідки тривалої закладеності носа

Як відомо, повітря, проходячи через носові ходи, піддається нагріванню, зволоженню і знезараженню (очищенню). Ці процеси можливі завдяки густій капілярній мережі, секреції слизу та наявності щетинок. Коли закладеність набуває хронічного характеру, повітря не проходить належну обробку, що збільшує ризик розвитку респіраторних захворювань: ангіни, бронхіту та пневмонії.

Також дихання через рот не забезпечує потрібної фізіологічної затримки дихання, характер його стає частішим і менш глибоким. За такого дихання головний мозок з часом починає відчувати кисневе голодування. У дорослих це проявляється головним болем, що періодично виникає, відчуттям втоми і швидкою стомлюваністю.

Нерідко хворі скаржаться на порушення сну. Закладеність перешкоджає засинанню, змушує прокидатися вночі. Таким чином погіршується якість сну, з’являється необхідність користуватися седативними засобами.

Наслідки закладеності носа в дітей

У дітей хронічна назальна обструкція може стати причиною більш серйозних наслідків:

  • У разі незавершеного формування кісток лицьового черепа можливі його деформації: він подовжується, змінюється прикус (прогнатичний прикус), піднебіння стає високим і вузьким (готичне піднебіння).
  • Через кисневу недостатність страждає і серце, що призводить до його деформації та формування т.зв. «легеневого серця». Порушується робота правих відділів серця, що з часом призводить до аритмій, набряків і навіть до серцевої недостатності.
  • На тлі недостатнього надходження кисню в організм дитина починає відставати від однолітків у розвитку: сповільнюється ріст, порушується концентрація уваги, погіршуються когнітивні процеси.
  • Тривале порушення носового дихання в дітей призводить до енурезу – втрати контролю над процесом сечовипускання.

Методи діагностики

Насамперед лікарю в діагностиці дуже допомагає збір анамнезу. Двосторонній, односторонній або поперемінний характер закладеності, житлові умови та інші обставини допомагають звузити коло причин і швидше поставити діагноз.

Для достовірного встановлення факту назальної обструкції звичайного опитування хворого недостатньо. Скарги суб’єктивні, а тому не завжди достовірні, особливо, якщо йдеться про дітей. Тому в діагностиці захворювань порожнини носа використовують різні інструментальні методи. Серед них:

  • Передня і задня риноскопії. Метод передбачає візуальний огляд носових ходів з боку ніздрів і хоан за допомогою розширювачів і дзеркал. Простий, інформативний і атравматичний.
  • Бічна рентгенографія носоглотки. Простий метод, що дає змогу виявити патологічні утворення в носоглотці. Інформативність методу невисока, але застосовується він повсюдно.
  • Комп’ютерна томографія пазух носа. Сучасний, високоточний і дуже інформативний метод діагностики безлічі захворювань порожнини носа і придаткових пазух. Варто зазначити, що рентген і КТ застосовуються обмежену кількість разів у зв’язку з променевим навантаженням, особливо це стосується дітей.
  • Ендоскопічна ринофарингоскопія. Є одним із найкращих методів діагностики захворювань верхніх дихальних шляхів і виконується як у дорослих, так і в дітей від народження.
  • Акустична ринофлоуметрія. Дослідження допомагає кількісно оцінити ступінь утруднення дихання при закладеності.

Лікування закладеності носа

Тактика лікування залежить від причини закладеності й може бути медикаментозною, хірургічною або такою, що поєднує ці способи.

Медикаментозна терапія

Для купірування закладеності використовують такі засоби:

  • Розчини для зрошення порожнини носа. Зазвичай для їх виготовлення використовують воду з різною концентрацією морської солі. Незважаючи на свою простоту, іригації подібними розчинами дуже ефективні в боротьбі із закладеністю при інфекційних захворюваннях, вазомоторному риніті або хронічному синуситі.
  • Деконгестанти. Це група судинозвужувальних препаратів, які повсюдно використовують для симптоматичного лікування закладеності та нежитю. Існують у вигляді спреїв і крапель. Завдяки звуженню судин засоби ліквідують набряклість і, як наслідок, закладеність і ринорею.
  • Кортикостероїди. Використовуються місцево в терапії різних патологій порожнини носа. Є дуже ефективними засобами в разі закладеності та нежитю алергічного характеру і за низки інших станів.

Хірургічне лікування

У контексті хронічної закладеності та закладеності без нежитю хірургічна допомога превалює над медикаментозною. Перераховані вище засоби, вочевидь, не зможуть ліквідувати поліпи, аденоїди або викривлення перегородки. Основні показання до оперативного втручання:

  • Аденоїди.
  • Поліпи в порожнині носа.
  • Пухлинні утворення носоглотки.
  • Атрезія хоан та інші вади.
  • Викривлення перегородки носа.
  • Сторонні тіла в порожнині носа.
  • Гіпертрофія носових раковин.

Практично всі ЛОР-операції наразі проводять малоінвазивним ендоскопічним шляхом із використанням надійних і безпечних методів знеболювання.

Профілактика закладеності носа

Добре піддається профілактиці закладеність, викликана порушенням мікроклімату і санітарно-гігієнічного стану приміщення. Причому ці чинники викликають симптоми назальної обструкції навіть у тих осіб, які не вирізняються підвищеною реакцією на різного роду алергени. Це викликає дискомфорт і нерідко негативно впливає на сон.

Профілактика ж анатомічної обструкції не є можливою, оскільки причини її дуже часто мають вроджений, травматичний або пухлинний характер.

Закладеність носа без нежитю – стан, що потребує консультації отоларинголога. Серед причин – велика кількість тих, що потребують оперативного втручання, особливо в дітей. Самостійне лікування деконгестантами часто неефективне і може лише посилити закладеність, викликати додаткові симптоми. У людей із хронічними захворюваннями, підвищеною чутливістю слизової слід звернути увагу на санітарно-гігієнічну обстановку в приміщенні. Наразі майже будь-яку причину закладеності можна усунути, потрібно лише звернутися по допомогу до кваліфікованого фахівця.



Related Post