Закладеність носа без нежитю – це насторожуючий симптом, який часто зустрічається у хворих із порушеною анатомією носових ходів. Наприклад, при викривленні перегородки носа або аденоїдах. Подібні зміни в носовій порожнині можуть стати причиною серйозних ускладнень аж до деформації черепа або енурезу в дітей. В клініці «JMC» працюють найкращі отоларингологи, які допоможуть з’ясувати причину закладеності носа. Докладніше на сайті клініки: https://jmc.org.ua/. Далі в статті розглянемо, якими симптомами супроводжується стан, коли необхідно звернутися до лікаря і як лікують причини закладеності.
Причини закладеності носа
Закладеність у носі – це суб’єктивне відчуття, яке посідає провідне місце в списку скарг ЛОР-хворих. Існує величезна кількість причин цього симптому. Найчастіші – це інфекційні та алергічні риніти, що супроводжуються також нежиттю (ринореєю). За цих станів судини слизової оболонки порожнини носа розширюються, збільшується їхня проникність, що призводить до розвитку набряку і появи слизових виділень.
Однак коли йдеться про закладеність у носі без нежитю, порушення носового дихання здебільшого відбувається інакше і з інших причин. У цьому випадку часто має місце механічна необоротна обструкція носових ходів новоутвореною тканиною або порушення нормальної анатомії носової порожнини. Це типово для таких захворювань:
- Вроджена патологія верхніх дихальних шляхів (вроджена оклюзія входу в ніс, стеноз хоан).
- Порушення зрощення кісток черепа (синдром Крузона).
- Патологічні процеси в глотці (збільшення глоткового мигдалика – т.зв. аденоїди).
- Травматичне пошкодження носових ходів, зокрема носової перегородки.
- Новоутворення глотки та порожнини носа.
Також закладеність без нежитю може виникнути в разі гормонального дисбалансу, хронічного синуситу, атрофічного риніту, потрапляння в носові ходи чужорідних тіл (часто трапляється в маленьких дітей).
Закладеність носа у вагітних
Риніт вагітних – один з наслідків мінливого гормонального фону у вагітних жінок. Він часто буває резистентним до лікування судинозвужувальними спреями і краплями (деконгестантами), до того ж багато хто з них протипоказаний під час вагітності. У разі появи симптому в жодному разі не слід займатися самолікуванням – дозволений для застосування спектр препаратів у вагітних жінок сильно обмежений. Найкраще звернутися до лікаря для отримання точного діагнозу і безпечного лікування.
Симптоми можуть з’являтися навіть у абсолютно здорових людей в умовах надто низької вологості та порушення санітарно-гігієнічного стану приміщення.
Закладеність носа та супутні симптоми
Суб’єктивне відчуття закладеності в носі в медицині зазвичай трактують як об’єктивний синдром порушення носового дихання (назальної обструкції). Синдром включає кілька симптомів, серед яких:
- Гнусавість голосу.
- Втрата нюху (аносмія).
- Втрата смакових відчуттів (агезія).
- Відчуття тяжкості в ділянці пазух носа (під очима, у лобі).
- Можливі больові відчуття в ділянці обличчя.
- Характерний вигляд обличчя з трохи відчиненим ротом.
- Слабкість і стомлюваність.
- Порушення концентрації та уваги. Спостерігають у дітей із хронічною назальною обструкцією.
- «Аденоїдне обличчя» – подовжена форма черепа і зміна прикусу. Такі зміни можуть з’являтися у маленьких дітей із нелікованими аденоїдами.
Закладеність носа і температура також йдуть нерідко «пліч-о-пліч», разом зі слабкістю, ломотою в суглобах, головним болем. Але такі симптоми вірно вказують на інфекційну природу захворювання, що передбачає разом із закладеністю в більшості випадків і нежить.
Наслідки тривалої закладеності носа
Як відомо, повітря, проходячи через носові ходи, піддається нагріванню, зволоженню і знезараженню (очищенню). Ці процеси можливі завдяки густій капілярній мережі, секреції слизу та наявності щетинок. Коли закладеність набуває хронічного характеру, повітря не проходить належну обробку, що збільшує ризик розвитку респіраторних захворювань: ангіни, бронхіту та пневмонії.
Також дихання через рот не забезпечує потрібної фізіологічної затримки дихання, характер його стає частішим і менш глибоким. За такого дихання головний мозок з часом починає відчувати кисневе голодування. У дорослих це проявляється головним болем, що періодично виникає, відчуттям втоми і швидкою стомлюваністю.
Нерідко хворі скаржаться на порушення сну. Закладеність перешкоджає засинанню, змушує прокидатися вночі. Таким чином погіршується якість сну, з’являється необхідність користуватися седативними засобами.
Наслідки закладеності носа в дітей
У дітей хронічна назальна обструкція може стати причиною більш серйозних наслідків:
- У разі незавершеного формування кісток лицьового черепа можливі його деформації: він подовжується, змінюється прикус (прогнатичний прикус), піднебіння стає високим і вузьким (готичне піднебіння).
- Через кисневу недостатність страждає і серце, що призводить до його деформації та формування т.зв. «легеневого серця». Порушується робота правих відділів серця, що з часом призводить до аритмій, набряків і навіть до серцевої недостатності.
- На тлі недостатнього надходження кисню в організм дитина починає відставати від однолітків у розвитку: сповільнюється ріст, порушується концентрація уваги, погіршуються когнітивні процеси.
- Тривале порушення носового дихання в дітей призводить до енурезу – втрати контролю над процесом сечовипускання.
Методи діагностики
Насамперед лікарю в діагностиці дуже допомагає збір анамнезу. Двосторонній, односторонній або поперемінний характер закладеності, житлові умови та інші обставини допомагають звузити коло причин і швидше поставити діагноз.
Для достовірного встановлення факту назальної обструкції звичайного опитування хворого недостатньо. Скарги суб’єктивні, а тому не завжди достовірні, особливо, якщо йдеться про дітей. Тому в діагностиці захворювань порожнини носа використовують різні інструментальні методи. Серед них:
- Передня і задня риноскопії. Метод передбачає візуальний огляд носових ходів з боку ніздрів і хоан за допомогою розширювачів і дзеркал. Простий, інформативний і атравматичний.
- Бічна рентгенографія носоглотки. Простий метод, що дає змогу виявити патологічні утворення в носоглотці. Інформативність методу невисока, але застосовується він повсюдно.
- Комп’ютерна томографія пазух носа. Сучасний, високоточний і дуже інформативний метод діагностики безлічі захворювань порожнини носа і придаткових пазух. Варто зазначити, що рентген і КТ застосовуються обмежену кількість разів у зв’язку з променевим навантаженням, особливо це стосується дітей.
- Ендоскопічна ринофарингоскопія. Є одним із найкращих методів діагностики захворювань верхніх дихальних шляхів і виконується як у дорослих, так і в дітей від народження.
- Акустична ринофлоуметрія. Дослідження допомагає кількісно оцінити ступінь утруднення дихання при закладеності.
Лікування закладеності носа
Тактика лікування залежить від причини закладеності й може бути медикаментозною, хірургічною або такою, що поєднує ці способи.
Медикаментозна терапія
Для купірування закладеності використовують такі засоби:
- Розчини для зрошення порожнини носа. Зазвичай для їх виготовлення використовують воду з різною концентрацією морської солі. Незважаючи на свою простоту, іригації подібними розчинами дуже ефективні в боротьбі із закладеністю при інфекційних захворюваннях, вазомоторному риніті або хронічному синуситі.
- Деконгестанти. Це група судинозвужувальних препаратів, які повсюдно використовують для симптоматичного лікування закладеності та нежитю. Існують у вигляді спреїв і крапель. Завдяки звуженню судин засоби ліквідують набряклість і, як наслідок, закладеність і ринорею.
- Кортикостероїди. Використовуються місцево в терапії різних патологій порожнини носа. Є дуже ефективними засобами в разі закладеності та нежитю алергічного характеру і за низки інших станів.
Хірургічне лікування
У контексті хронічної закладеності та закладеності без нежитю хірургічна допомога превалює над медикаментозною. Перераховані вище засоби, вочевидь, не зможуть ліквідувати поліпи, аденоїди або викривлення перегородки. Основні показання до оперативного втручання:
- Аденоїди.
- Поліпи в порожнині носа.
- Пухлинні утворення носоглотки.
- Атрезія хоан та інші вади.
- Викривлення перегородки носа.
- Сторонні тіла в порожнині носа.
- Гіпертрофія носових раковин.
Практично всі ЛОР-операції наразі проводять малоінвазивним ендоскопічним шляхом із використанням надійних і безпечних методів знеболювання.
Профілактика закладеності носа
Добре піддається профілактиці закладеність, викликана порушенням мікроклімату і санітарно-гігієнічного стану приміщення. Причому ці чинники викликають симптоми назальної обструкції навіть у тих осіб, які не вирізняються підвищеною реакцією на різного роду алергени. Це викликає дискомфорт і нерідко негативно впливає на сон.
Профілактика ж анатомічної обструкції не є можливою, оскільки причини її дуже часто мають вроджений, травматичний або пухлинний характер.
Закладеність носа без нежитю – стан, що потребує консультації отоларинголога. Серед причин – велика кількість тих, що потребують оперативного втручання, особливо в дітей. Самостійне лікування деконгестантами часто неефективне і може лише посилити закладеність, викликати додаткові симптоми. У людей із хронічними захворюваннями, підвищеною чутливістю слизової слід звернути увагу на санітарно-гігієнічну обстановку в приміщенні. Наразі майже будь-яку причину закладеності можна усунути, потрібно лише звернутися по допомогу до кваліфікованого фахівця.