Синдром аспергера: симптоми, причини, лікування

Синдром Аспергера є частиною спектра аутизму і характеризується відмінностями у соціальній взаємодії та обмеженими, рутино-орієнтованими інтересами.

Зазвичай цей синдром проявляється на високому рівні розвитку мовлення та когнітивних навичок. Важливо враховувати, що в 2013 році діагноз “аспергерівський розлад” був включений до загального терміну “спектр аутизму” у Діагностичному та статистичному посібнику психічних розладів (DSM-5).

Причини

1. Генетичні фактори: Є докази, що генетичні фактори можуть грати роль у розвитку синдрому Аспергера. У деяких сім’ях спостерігається вища частота випадків аутизму.
2. Неурональні розлади: Зміни у розвитку мозку, зокрема, в області, яка відповідає за соціальні та комунікативні навички.

Синдром Аспергера: симптоми

1. Соціальні труднощі: Проблеми у встановленні та підтримці соціальних відносин, труднощі у сприйнятті невербальних сигналів, незручність у взаємодії з однолітками.
2. Обмежені інтереси: Специфічні, рутино-орієнтовані інтереси, фіксованість на обмежених темах.
3. Моторика: Незграбна або нормальна моторика, але можуть бути проблеми із здійсненням тонких рухів.
4. Мовлення: Зазвичай нормальний розвиток мовлення, але може бути неадекватний інтонаційний стиль, монотонне мовлення, використання складних слів без належного їх розуміння.

Лікування

1. Терапія поведінкової спеціалізації: Спрямована на розвиток соціальних та комунікативних навичок.
2. Терапія мовлення: Допомагає вдосконалити мовлення та розвивати навички спілкування.
3. Освітня підтримка: Допомагає адаптувати навчання та створювати оптимальне середовище для навчання.
4. Робота над соціальними навичками: Розвиток соціальних навичок і навичок взаємодії.
5. Ліки: У деяких випадках лікарі можуть призначати ліки для управління супутніми симптомами, такими як тривожність чи депресія.

Важливо враховувати, що кожна людина з синдромом Аспергера є унікальною, і підходи до лікування можуть різнитися в залежності від індивідуальних потреб і особливостей.