Пахова грижа Що це за патологія та чому виникає

Що це за патологія та чому виникає

Якщо внутрішні органи з порожнини черева потрапляють до пахового каналу, таку аномалію називають пахова грижа (кила). Патологічний стан частіше діагностують у чоловіків, тому що м’язи у них в цій області більш ослаблені. До сім’яного канатику можуть потрапляти частини петель кишечника, що не є нормальною ситуацією.

Пахова кила зазвичай має набутий характер, хоча є випадки формування патології через порушення внутрішньоутробного розвитку. В більшості випадків розвитку аномалії сприяє слабкість черевних стінок, яка розвивається через вплив наступних факторів:

• підіймання занадто важких предметів, що призводить до перенапруження м’язів живота;
• часті порушення роботи травної системи – закрепи, метеоризм, діарея;
• надлишкова вага, ведення малорухливого способу життя;
• вікове послаблення м’язів черевного пресу;
• часті або складні пологи.

Пахова кила схильна до поступового розвитку. Якщо виявити патологію на ранній стадії, тоді лікування буде більш ефективним та швидким. Тому не варто ігнорувати біль у паху, важкість у животі, порушення випорожнення кишечника та сечовипускання, які можуть свідчити про небезпечну недугу.

Як виявити та лікувати грижу паху

Пахова кила чітко візуалізується лікарем за припухлістю та випинанням в зоні паху. Для уточнення попередньо поставленого діагнозу, отримання інформації про розміри, локалізацію та стадію розвитку патології проводять комплексне обстеження, яке включає УЗД та КТ черевної порожнини, лабораторні аналізи сечі та крові. За потреби можуть призначатись додаткові діагностичні заходи.

Лікування пахової грижі шляхом її вправлення або прийому медикаментозних засобів не дає вираженого ефекту. Патологія потребує оперативного втручання, яке в сучасних умовах проводиться за безпечною та щадною лапароскопічною технологією. Вона передбачає наступні етапи:

1. введення обраного варіанту анестезії;
2. введення до черева троакарів через невеликі проколи;
3. виявлення грижового мішка та його зміцнення за допомогою сітчастого імпланту;
4. контроль операційного поля та виведення троакарів з накладанням на місця проколів лейкопластирної пов’язки.

Для зміцнення стінок черевної порожнини використовується поліпропіленовий елемент, який надійно утримує внутрішні органи на своїх анатомічних позиціях. Матеріал чудово приймається організмом та гарантує відсутність рецидивів. Після хірургічного втручання пацієнт проводить декілька днів у стаціонарі, а подальше відновлення після виписки продовжується вдома. Рекомендовано обмежити фізичну активність та підіймання важких предметів щоб уникнути повторного утворення пахової кили та прискорити реабілітацію.

Джерело: сайт bilyak.com.ua.