В столиці відбулась “розборка” між представниками Національний Корпус АЗОВ – Білецького, Національною дружиною та організації С14

 

Представники партії – Соціалісти вийшли на мітинг проти перейменування київського проспекту на Лівому березі. Однак до них також прийшли представники “правих організацій” Національний Корпус і Національна дружина, та організація С14.

Соціалісти – “ліві” проти перейменування проспект Ватутіна та проспект імені Шухевича. Національний Корпус і Національна дружина, та правою організації С14 – “праві” за перейменування проспекту.

Подивимось на це все об’єктивно: “АЗОВ” – створивши політичну партію різко почав втрачати прихильників. Саме тих прихильників, котрі в “АЗОВі” бачили бійців-добровольців. “Дефіцит прихильників” примусив зробити їх подальший крок – об’єднання: Правого Сектору, Цивільного Корпусу (АЗОВ) та партії Свободи.

Це об’єднання досить схоже на: лебідь, рак та щука, оскільки кожен з них – “тягне ковдру на себе”. “Праві” на першому віче під Верховною Радою виступили не лише із критикою влади та погрозами у її сторону а із “соціальними гаслами” – з гаслами “лівих”. Тоді багато їх прихильників були досить розчаровані, звучали фрази типу: “Їх що, Юлька покусала!”

Тож називаємо їх “правими” лише щоб відрізнити одних учасників дебошу від інших.

Представники С14 та Національного корпусу (АЗОВ) на випередки почали викладати у Фейсбук пости з фото та відео з сьогоднішнього конфлікту.

Останнім часом в Україні все частіше відбуваються досить дивні конфлікти, здається, начебто “проплачені” обидві сторони конфлікту.  І обидві рашкою – щоб було що показати про “хохлів” кісельовим та їм подібним.

 

У неділю ми мабуть знову почуємо про “правих” оскільки вони заявили про свою готовність “поспілкуватись” з представниками “маршу рівності” у центрі столиці.

Поведінка “лівих” – явно як завжди проплачених та поведінка “правих” популістів чи то проплачених, чи то просто молодиків які всіма методами рвуться до влади та хочуть звернути на себе увагу суспільства – ставить у тупик пересічного громадянина. Саме пересічному громадянину останній час досить важко орієнтуватись у політиці – і через це люди стають байдужими від усіх подій в Україні.