Про надії та сподівання

Очікування… Вони постійно супроводжують наше життя від самого народження до останнього подиху, за яким Велике Ніщо. Щасливі та радісні, гіркі, сумні, виправдані чи примарні. Безліч емоційних різновидів психічного стану людини, які з початком російської агресії проти України для кожного з нас, українців, стали суворою ознакою реальної загрози Українській Нації з боку злочинного кремлівсько-путінського угрупування.

За рік війни очікування українців змінилися з страху перед «днем завтрашнім», можливістю окупації чи самої смерті до передчуття та очікування визволення, нових наступів наших Захисників та повного розгрому ворога. Безумовно, ще лунають сирени тривог та вибухи ворожих ракет, ще гинуть ні у чому не винні цивільні українці та славні українські воїни, завдяки героїзму яких не справдили себе страшні очікування перших днів війни. Але зараз, вся Україна, та що там Україна – увесь Світ очікує на нашу Перемогу. І це не марні сподівання, яким так завзято віддається бункерний недомірок. Це очікування, яке базується на реальному стані справ сьогодення, що є результатом героїзму Захисників України, підтримці світового суспільства та мужності всієї Української Нації.

Інколи, очікування пов’язані з якоюсь важливою майбутньою подією, як-то українським потужним наступом, про який так багато говорять останнім часом. Інколи – з окремою календарною датою, як це було з минулим днем 9 травня. Чого очікували ми? Чи справдилися наші сподівання? І що отримав ворог у цей день – «скрепне піднесення», чи чергове розчарування у власній неспроможності будь-якого спротиву волі безумця та його мерзенного оточення?

Премія одного з провідних українських банків не знайшла свого отримувача. Та чи це так важливо, що вчора український БПЛА не вилив відро помий на голови псевдогероїв ВВВ, більшість яких у ті часи навіть ще не народилася на світ! Безумовно, було б цікаво та весело побачити усіх тих «переможців» у помиях, але, не менш весело було спостерігати за хаотично-істеричними пересуваннями «нацхвардії рф» з антидроновими рушницями! А розгублена реакція охоронців путіна на початок чергового бравурного маршу, який залякана психіка сприйняла як вибух? Не дуже то вони кинулися захищати власними тілами мощі старого придурка від можливої загрози!

Потішив такий «очікуваний парад» на червоній від сорому центральній культовій площі осередку Зла. Без авіаційної частини (ну не прилетіли наші БПЛА, так сталося))), без танків (практично))). Якщо навіть для путіна не знайшлося літаків і танків, то, ймовірно, висновок один – їх не вистачає. Самотній Т-34 лише підкреслив неміч «непереможної», битої вже українцями «і в хвіст і в гриву» «другої армії світу». «Другої» – з кінця?

Потішив лукашенко своєю ходою на шарнірах та тим, що після «першого уроку відпросився у вчителя додомку». Дуже вже, мабуть, розхвилювався від можливості отримати привіт з України. Та й захворів швиденько на «ведмежу хворобу». Кажуть, що у Білорусі попит на шампанське виріс у три рази на тлі чуток, що синьолапому не просто «зле», а зовсім вже «зле-зле», що він вже навіть отримав білети на концерт свого улюбленця кобзона, але… Не справдилися, поки що, очікування. На жаль…

Трохи потішив Канцлер ФРН Олаф Шольц, який виступаючи вчора в Європарламенті, заявив: «За 2,2 тис. км на північний схід звідси Путін проводить парад із солдатами, танками і ракетами… Нас не повинна залякувати така демонстрація сили. Ми повинні залишатися вірними нашій підтримці України стільки, скільки буде потрібно». По суті вірно все, але виникло враження, що кажучи про «парад з танками(!)» Шольц або не мав змоги бачити ті «танки» на параді, або ж це суто німецький тролінг кремлівського «чудо-дійства».

Неприємно вразили відвідини «свята» лідерами колишніх Азіатських республік. Більшість з них там була проїздом, як прем’єр Вірменії Нікол Пашинян, який після параду вирушив до Брюсселя, де проведе переговори з Ільхамом Алієвим. Потім переговори продовжаться в Кишиневі за участю Еммануеля Макрона та Олафа Шольца. Але ж приїхав до москви і не втік, як лукашенко після «першого акту».

Зате на тлі таких «відвідин» приємно вразила новина про те, що Японія хоче відкрити перший в Азії офіс НАТО через російську агресію проти України! Про це міністр закордонних справ Йосімаса Хаясі заявив в інтерв’ю CNN. Такий собі подаруночок диктатору «під помідорчики»! Це навіть не Фінляндія і не Швеція! Поки сателітна Азія (перепрошую – влада азійських сателітів. Відношення до росії з боку простих пересічних громадян цих країн дуже влучно підкреслив мешканець казахського Уральську, який приніс до пам’ятника жукову на честь свята унітаз)) вирішує на якому стільці краще всидіти (чи на двох?), Далекий Схід безмежної росії має усі шанси отримати «другий фронт від агресивного НАТО»! Чергова «перемога великого диктатора»?

Від самого путіна нічого неочікуваного не сталося. Все таж «чорна валізка», ті ж самі марення про «загрозу з Заходу, подвиг росії, та Україну у полоні». Нічого нового. До речі, довго чекав поздоровлень з Піднебесної сумний коротун. Так і не дочекався… А от чого чекали численні снайпери, якими «обсіло» фсб усі навколишні висотки? Невже нікому гроші не потрібні? Один постріл – «куля у лоба» – і на Мальдіви! І це, на справді, сумно. Вже пора.

Чого очікувала «проста росія» від вчорашнього дня? Та хто ж знає, що у думках навіжених! Там морок і пустинь. Чи «скрепно» було їм спостерігати за одним із клонів в оточенні «ряжених героїв», серед яких – снайпер НКВС, що ніколи не був на війні, а знищував українців та генерал КГБ, 34-го року народження, що «прославився» придушенням свобод у Чехословаччині в 1968-му? Хабаровчани мабуть отримали не аби яке піднесення, спостерігаючи за місцевим парадом, яким командував військовий злочинець Азатбек Омурбеков – один з організаторів різанини в Бучі? Яка нелюдська дичина! Але ми, українці, вже звикли до «такої росії», тому – нічого дивного та не очікуваного не сталося.

І ще трохи про сподівання та очікування. Тост.

Нехай справдяться усі наші надії та очікування! Найближчим часом!

А у наших ворогів – горло пір’ям поросте! Не очікувано для них! Посмертно! 

Джерело: https://censor.net/ua/b3417837